Міські простори як джерело формування локальної історичної свідомості

Автор(и)

  • Вячеслав Володимирович Калініченко доктор історичних наук, професор, доцент кафедри історії, археології та гуманітарних наук, Комунальний заклад «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради, м. Харків, Україна https://orcid.org/0000-0002-2714-9564
  • Сергій Володимирович Фролов кандидат історичних наук, старший викладач кафедри ЮНЕСКО «Філософія людського спілкування» та соціально-гуманітарних дисциплін, Державний біотехнологічний університет, м. Харків, Україна https://orcid.org/0000-0003-2537-4650
  • Олена Михайлівна Кропивко кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри міжнародних відносин і суспільних наук, Національний університет біоресурсів і природокористування України, м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0003-3289-884X

DOI:

https://doi.org/10.5281/zenodo.20271751

Ключові слова:

урбаністика, культурна пам’ять, меморіальні практики, просторове планування, символіка, топоніміка, архітектура, локальна ідентичність, історична свідомість.

Анотація

Міські простори як частина соціокультурного середовища відіграють важливу роль у формуванні локальної історичної свідомості. Вони відображають історичні процеси, зберігають колективну пам’ять і впливають на сприйняття минулого мешканцями міста. Дослідження взаємозв’язку між міським середовищем та історичною свідомістю набуває особливої актуальності в умовах сучасної урбанізації та глобалізаційних змін. Метою статті є обґрунтування ролі міських просторів у формуванні локальної історичної свідомості через їхні символічні, культурні та меморіальні функції. У дослідженні застосовано теоретичні методи аналізу, синтезу, абстрагування, індукції й дедукції для вивчення взаємозв’язку між міським простором та історичною свідомістю. Емпіричні методи, зокрема спостереження та опис, застосовано для дослідження структури й функцій міських просторів, а також визначення їхнього впливу на колективну пам’ять. Комплексний підхід дозволив виявити механізми формування історичних уявлень у міському середовищі. У результаті дослідження розкрито основні підходи до розуміння міського простору як носія історичної пам’яті. Соціокультурний підхід визначає місто як середовище формування колективних уявлень про минуле. Символічний підхід акцентує на ролі знаків і символів у закріпленні історичних смислів, тоді як меморіальний підхід розглядає міський простір як систему «місць пам’яті». Визначено основні механізми символічної репрезентації історії, зокрема топонімічний, монументальний, архітектурний і культурно-комеморативний. Встановлено, що історичний центр міста, функціональне зонування та транспортна мережа впливають на формування локальної історичної свідомості через постійний контакт мешканців із просторовими маркерами пам’яті. У висновках зазначено, що міські простори є важливими чинниками формування локальної історичної свідомості, оскільки забезпечують збереження культурної пам’яті та сприяють осмисленню історичного досвіду. Збереження історично значущого міського середовища є необхідною умовою підтримки локальної ідентичності та культурної спадщини.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-04-30

Як цитувати

Калініченко, В. В., Фролов, С. В., & Кропивко, О. М. (2026). Міські простори як джерело формування локальної історичної свідомості. Вісник гуманітарних наук, (18). https://doi.org/10.5281/zenodo.20271751