Вплив постголодоморного синдрому на сучасне світобачення українців

Анотація

Стаття присвячена філософському осмисленню впливу постголодоморного синдрому на сучасне світобачення українців з акцентом на його етичні, онтологічні та екзистенційні аспекти. Голодомор 1932–1933 років розглядається як історична травма, що сформувала специфічний світогляд нації, який виходить за межі психологічних чи соціальних наслідків і впливає на розуміння буття, цінностей і сенсу життя. Метою є аналіз трансформації моральної свідомості, онтологічного сприйняття світу та екзистенційного пошуку сенсу під впливом цього синдрому, а також визначення його ролі у формуванні сучасної української ідентичності.

Дослідження спирається на філософський аналіз із залученням концепцій етики (Льовінас, Кант), онтології (Хайдеґґер, Арендт) та екзистенціалізму (Сартр, Франкл). Використано метод інтерпретації історичних і культурних джерел, а також порівняльний підхід до сучасних наукових праць, що стосуються Голодомору та його наслідків. Стаття інтегрує теоретичні положення з аналізом емпіричних даних із народних наративів і досліджень українських авторів.

Встановлено, що постголодоморний синдром спричинив етичну трансформацію, змістивши цінності українців до солідарності та "етики недовіри", створивши моральний парадокс жертви й опору. Онтологічно він сформував сприйняття світу як ненадійного буття, де пам’ять і "присутність відсутнього" визначають спосіб існування. Екзистенційно синдром спонукає до пошуку сенсу через солідарність, духовність і надію, що відкриває шлях до нової ідентичності. Ці процеси свідчать про амбівалентність світобачення українців, яке поєднує травму з творчим потенціалом.

Постголодоморний синдром є не лише відбитком трагедії, а й активним чинником формування сучасного світобачення українців. Він інтегрує етичну чутливість, онтологічну глибину та екзистенційну спрямованість на сенс, сприяючи становленню ідентичності, заснованої на стійкості та свободі. Дослідження підкреслює необхідність подальшого осмислення ролі історичної пам’яті у філософському контексті для розуміння буття українців у сучасному світі.