Цифрова антропологія транзитного суспільства: людина між віртуальною реальністю та військовою загрозою

Анотація

Сучасний світ перебуває у стані невпинного перетворення, що відзначається плинністю соціальних структур, стрімким технологічним злетом та увиразненням світових загроз. Таке явище отримало назву транзитного суспільства. У зазначеному контексті цифрові технології позиціюються базисом для самопрезентації та формування напрямків  особистісного розвитку. Водночас невпинна воєнна небезпека та сутички у світі збільшують значення цифрових технологій як важеля психологічного захисту. Метою дослідження є вивчення впливу цифрових технологій на формування соціальної та культурної поведінки особистості в умовах перехідного суспільства. Методами дослідження стали теоретичний розбір наукових джерел та концепцій; аналіз та синтез провідних наукових поглядів із подальшою систематизацією ключових концептів; порівняльний аналіз. Результати. У дослідженні розглянуто основні теоретико-методологічні підходи до цифрової антропології, вивчення транзитного суспільства і впливу тривалої загрози на динаміку соціально-культурних практик. Детерміновано контекстні наративи взаємодії особистості з віртуальною реальністю, роль останньої у формуванні концепції самототожності. Проведено компаративний аналіз досвіду різних країн, які переживають збройні протистояння, з метою виявлення спільних та відмінних методів цифрового розвитку. Виділено ключові напрями використання цифрових засобів для укріплення психологічної витривалості, стимулювання суспільної взаємодії та підтримки культурної самобутності в умовах небезпеки. Це дозволить організовувати ефективну психологічну підтримку, координацію соціальної допомоги та збереження культурних традицій через онлайн-платформи для адаптації суспільства під час загрози. Висновки. У статті обґрунтовано, що цифрові технології позиціюються основним адаптаційним ресурсом особистості в контексті транзитного соціуму, забезпечуючи практичну підтримку комунікативних практик та сприяючи збереженню цілісності самоідентичності. Практичне значення дослідження полягає у використанні його результатів для розроблення інструментів цифрової стійкості, покращення мережевої взаємодії та збереження соціокультурного потенціалу суспільства під тиском воєнних і кризових чинників.