Національно-патріотичне виховання як чинник формування історичної свідомості та громадянської компетентності майбутніх фахівців цифрового сектору

Анотація

Метою розвідки є визначення можливостей використання історичної свідомості в системі освіти для формування засад національно-патріотичного виховання громадян, здатних виконувати професійні обов’язки. Визначено можливість національно-патріотичного виховання студентів закладів вищої освіти із застосуванням історичного минулого України. Акцентовано увагу на нагальній потребі збереження національної самобутності українського народу в умовах збройної та інформаційної агресії. Використано долі харківських репресованих освітян першої третини ХХ ст. як наочний приклад ризиків для національної самосвідомості, які несе окупація, адже агресор, руйнуючи історико-культурну спадщину намагається знищити історичну пам’ять.

Встановлено, що здійснення національно-патріотичного виховання вимагає об’єднання всіх стейкхолдерів освітнього процесу: викладачів, студентів, держави, суспільства та роботодавців. Кожний з учасників освітнього процесу висуває свої власні вимоги до національної та громадянської компетентності фахівця. Держава через нормативні документи створює  комплексну базу для застосування історії для виховання громадян. Викладач та заклад вищої освіти мають активно залучати до освітнього процесу (явно або у вигляді прихованого курикулуму) тематику з національно патріотичного виховання, утвердження української національної та громадянської ідентичності, готувати майбутнього фахівця і насамперед майбутнього історика для популяризації та викладання історії, зокрема котроверсійних питань, з використанням критичного мислення та інформаційно-комунікаційних технологій, що набуває значної актуальності для протидії інформаційній війні.

Дослідження сприяє розвитку освітніх практик, спрямованих на зміцнення національної ідентичності та цифрової громадянської відповідальності.