Феномен соціальних інституцій алеві-бекташі в контексті етики чеснот

Анотація

Стаття присвячена розкриттю змісту та функцій феноменів соціальних інституцій у алевізмі-бекташізмі. Звернуто увагу на такі феномени як «кірвелік», що має схожі риси з українським «інститутом кумівства»; феномен «мюсахіплік», що порівнюють з духовним братерством;  та «дюшкюнлюк», що можна трактувати як «інституція потурання насолодам». У дослідженні було уточнено різницю між поняттями соціальний інститут і соціальна інституція. Було згострено увагу на визначенні «інституту спорідненості», який забезпечує співпрацю між людьми в одній системі, що визначає деякі взаємовідносини, ролі в суспільстві та спричиняє появу деяких моделей поведінки. Було зазначено, що  алевітському-бекташізмі, який підпорядковується моральному кодексу, заснованому на понятті «адеб» ادب  що означає: пристойність, такт, правило, закон; (турки використали це слово як абревіатуру, але для турецьких слів, де арабська  ا – тур. el – руки,  د - dil -  язик, ب – bel – талія. Прим. Авторів) контроль над своїми руками, язиком та талією. Було наголошено, що субкультурні групи здатні протистояти «великому суспільству», яке створило міцну ієрархію та надійну систему норм. Алевіти також обрали свій шлях і розробили власну систему, яка є альтернативою або «антисуспільством» у системі «великого суспільства». Мета дослідженні: аналіз феномену соціальних інституцій алеві-бекташі, які мають регуляторну функцію суспільного життя та забезпечення виникнення бажаних установок та поведінки. Методологія: історико-філософський аналіз; загально-наукові методи аналізу  та синтезу; аксіологічний підхід – оцінка явищ з позицій ціннісної системи; праксеологчний підхід – створює формули для організації міжособистісних стосунків; етичний підхід – яку внутрішню необхідність вбачає людина в прийнятті тих чи інших моральних рішень.

Зоблено висновок, що система вірувань алевітів-бекташів, як і інші системи вірувань, окрім теологічних питань та вказівок, створює формули для організації міжособистісних стосунків. Доведено, що групи, чиє життя не перебуває під загрозою, менш схильні формувати квазіродинні зв'язки з людьми ззовні, тому ще з історичних часів люди прагнули захистити себе, встановлюючи квазіродинні зв'язки з людьми різних релігій та етнічних ідентичностей.

Також було зазначено, що мораль залишається складовим елементом, який впливає на розвиток всієї системи суспільства. Сьогодні, як ніколи є актуальним елементом через суперечності, що виникають між загальнолюдськими ідеальними уявленнями про моральні якості особистості і тими засобами маніпулювання, які часто роблять вчинки аморальними.