Охорона правопорядку в тилу під час Великої війни – Історія Ужгородської міської цивільної варти (1914–1915)

Анотація

Ця стаття досліджує діяльність одного зі специфічних, проте досі малодосліджених у історіографії інститутів забезпечення правопорядку в тилу після початку Першої світової війни — міської громадської варти — на мікроісторичному прикладі Ужгорода у 1914–1915 роках. Унаслідок загальної військової мобілізації кадровий склад Королівської угорської жандармерії та Ужгородської міської жандармерії критично зменшився, тоді як близькість Галицького фронту та маси біженців, які прибували без документів, створили абсолютно нові ризики для внутрішньої безпеки та криміногенної ситуації. На основі первинних архівних джерел (справ Державного архіву Закарпатської області) та тогочасної місцевої преси (тижневиків «Ung» та «Ungvári Közlöny») дослідження реконструює обставини створення Ужгородської міської цивільної варти, її командну та територіальну структуру, повсякденну патрульно-постову діяльність, а також функціональні обов'язки. Мета. Основною метоюдослідження є повне розкриття інституційного шляху Ужгородської міської цивільної варти від її створення до її розформування. Дослідження прагне на основі емпіричних даних та висвітлення конкретних юридичних прецедентів довести необхідність та оперативну ефективність цього альтернативного цивільного органу охорони правопорядку в подоланні воєнної кризової ситуації. Важливою метою є також демонстрація того, як добровільна цивільна ініціатива інтегрувалася у суворе фактичне підпорядкування офіційній державній жандармерії. Методи. Методологічний апарат дослідження базується на класичному історико-критичному аналізі джерел, якісному та кількісному оцінюванні архівних джерел, а також вивченні матеріалів преси. Зміст службових звітів, службових журналів та списків посадових осіб, що зберігаються у фонді № 6 Державного архіву Закарпатської області, було зіставлено з публічним дискурсом, представленим на сторінках газет Ung та Ungvári Közlöny, що дало змогу здійснити взаємну верифікацію джерел і забезпечити об’єктивність історичної реконструкції. Результати. Дослідження виявило, що протягом 273 днів діяльності Ужгородська міська цивільна варта стала міцною опорою місцевої громадської безпеки. У результаті рекрутингової кампанії із 73 кандидатів до організації було інтегровано 60 осіб, які у суворому 12-годинному змінному режимі у складі патрульних груп з двох осіб забезпечували порядок на вулицях міста. Орган успішно забезпечував дотримання воєнних обмежень щодо часу закриття закладів, відіграв ключову роль в оперативному обліку біженців із Галичини та бездоганно виконав збройне забезпечення візиту спадкоємця престолу ерцгерцога Карла, а також прем'єр-міністра графа Іштвана Тиси. Високий суспільний престиж органу підтверджується тим фактом, що окремі громадяни, як-от Ігнац Галас, організувалифункціонування добровільної чайної для цивільних вартових, які патрулювали у морозні місяці.Висновки. Ужгородська міська цивільна варта (1914–1915) була чудовим прикладом того, як адміністративна система Угорського Королівства виявилася здатною мобілізувати дисципліновані елементи цивільного суспільства для подолання дефіциту професійних органів охорони правопорядку. У співпраці з міською поліцією вдалося створити систему охорони правопорядку міста в умовах війни.