Мучеництво як духовний вибір у драматичній поемі Лесі Українки «В катакомбах»

Анотація

У статті розглянуто драматичну поему Лесі Українки «В катакомбах» крізь призму мучеництва як одного з ключових вимірів християнського світогляду. Метою розвідки є дослідження феномену мучеництва як духовного вибору, з’ясування особливостей художнього осмислення християнських цінностей у творі, аналіз різних моделей розуміння свободи, жертовності та служіння Богові, а також визначення ролі біблійного тексту в аналізованому творі. У дослідженні використано герменевтичний, історичний, інтертекстуальний, аксіологічний і рецептивний методи для інтерпретації драматичної поеми у контексті християнської традиції, для розгляду твору крізь призму доби раннього християнства та модерністського світогляду письменниці, для визначення взаємозв’язків між художнім текстом і біблійним,  для дослідження системи християнських цінностей, для виявлення різних моделей сприйняття мучеництва персонажами поеми. Визначено, що центральним конфліктом драматичної поеми є протиставлення двох моделей свободи та двох типів духовного вибору: як визволення від соціального поневолення та як визволення від гріха у єднанні з Христом. Доведено, що причиною світоглядного конфлікту стає буквальне сприйняття біблійної символіки неофітом, який не усвідомлює духовного змісту понять «раб Божий», «ярмо Христове», жертовність і мучеництво. З’ясовано, що фінальне протиставлення Христа і Прометея репрезентує два різні типи жертовності: прометеївський, пов'язаний із бунтом проти зовнішньої влади, та християнський, заснований на любові, покорі волі Божій і готовності до свідчення віри навіть ціною власного життя. Мучеництво у творі осмислюється як найвище свідчення віри, а не як прагнення героїзму чи самопожертви заради ідеї. Доведено, що саме нерозуміння природи християнського мучеництва визначає духовний вибір неофіта та його відхід від християнської громади. Леся Українка через систему персонажів і біблійну символіку осмислює проблему свободи, жертовності, покори та духовної відповідальності, поєднуючи історію раннього християнства з модерністським світоглядом. Письменниця інтерпретує мучеництво не як пасивне страждання, а як активне свідчення істини, любові та вірності Христові, що становить один із ключових смислових центрів драматичної поеми.