Концептуальні основи філософії часу у світлі сучасних наукових відкриттів

Автор(и)

  • Ці Ян доктор релігієзнавства, викладач у школі ліберальної освіти, Гуанчжоуський коледж технології та бізнесу, Гуанчжоу, Китай https://orcid.org/0000-0002-4435-0825
  • Дмитро Сергійович Коротков кандидат політичних наук, доцент кафедри краєзнавчо-туристичної роботи, соціальних і гуманітарних наук, ННІ «Українська інженерно-педагогічна академія», Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна, м. Харків, Україна https://orcid.org/0000-0003-2732-0824
  • Віктор Петрович Литовченко кандидат філософських наук, доцент кафедри соціально-гуманітарних дисциплін, Відокремлений підрозділ Національного університету біоресурсів і природокористування України «Ніжинський агротехнічний інститут», м. Ніжин, Україна https://orcid.org/0000-0003-0532-0188

DOI:

https://doi.org/10.5281/zenodo.15375493

Ключові слова:

час, філософія часу, теорія відносності, квантова механіка, нейронауки, темпоральність

Анотація

Метою дослідження є аналіз еволюції концепції часу у філософії та науці, а також визначення основних підходів до його розуміння в різні історичні періоди. Час є однією з найбільш фундаментальних категорій філософського та наукового дискурсу, що впродовж століть зазнавала значних трансформацій під впливом змін світоглядних парадигм і наукових відкриттів. Вивчення цього поняття дає змогу зрозуміти, як змінювалися уявлення про Всесвіт, природу та місце людини в ньому. Методи дослідження охоплюють порівняльний аналіз філософських концепцій, історико-генетичний підхід для відстеження еволюції уявлень про час, а також міждисциплінарний синтез, що об’єднує філософські, фізичні та когнітивні аспекти досліджуваного явища. Застосування таких методів дає змогу не лише розглядати час як абстрактну категорію, але й оцінювати його в контексті конкретних наукових і філософських теорій. Результати дослідження показують, що уявлення про час еволюціонували від міфологічних і релігійних концепцій циклічності до механістичних моделей Ньютона, реляційного підходу Лейбніца та трансцендентальної теорії Канта. На етапі становлення класичної фізики Нового часу час почали розглядати як незалежний, абсолютний феномен, що рухається однаково для всіх спостерігачів. Однак подальший розвиток наукових теорій, зокрема теорії відносності Ейнштейна та квантової механіки, поставив під сумнів абсолютність часу та вказав на його відносну природу. Ці відкриття кардинально змінили наші уявлення про час і його зв’язок із простором, а також поставили перед філософією нові виклики. У когнітивних науках і нейробіології час розглядається як суб’єктивне явище, що залежить від свідомості, емоційного стану та когнітивного навантаження. Це відкриття розширює можливості для дослідження сприйняття часу в різних умовах та залежності цього процесу від психічних чинників. У висновках підкреслено, що концепція часу є динамічною й трансформується відповідно до наукового прогресу та змін у світогляді. Час залишається однією з найважливіших проблем філософії, фізики та когнітивних наук, що свідчить про його міждисциплінарне значення. Подальші дослідження можуть зосереджуватися на інтеграції класичних і сучасних підходів до темпоральності, а також виявленні її зв’язку з технологічним прогресом і соціальною динамікою.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-05-09

Як цитувати

Ян, Ц., Коротков, Д. С., & Литовченко, В. П. (2025). Концептуальні основи філософії часу у світлі сучасних наукових відкриттів. Вісник гуманітарних наук, (7). https://doi.org/10.5281/zenodo.15375493

Номер

Розділ

Філософія