Переосмислення колоніальної спадщини: меморіальний календар США в умовах «конфлікту пам’ятей» 2019-2025 рр. (на прикладі протистояння довкола відзначення Дня Колумба)

Анотація

Cтаття присвячена дослідженню комеморативного календаря США та поточного законодавчого статусу окремих федеральних свят (День Колумба) в умовах «конфлікту пам’ятей». Метою статті є аналіз комеморативного календаря США та актуального статусу федеральних свят на рівні штатів на прикладі відзначення Дня Колумба у контексті переосмислення американської колоніальної спадщини. Методологічна основа дослідженнябазується на міждисциплінарному підході, що поєднує інструментарій історичної науки, студій пам’яті та правознавства. Застосовані компаративний аналіз, методи класифікації та типологізації. Джерельну базу складають: 1) нормативно-правові та офіційні документи (1.1. Президентські прокламації – Б. Гаррісон, Дж. Байден, 1.2. Законопроєкти Палати представників та Сенату – H.R.1189, S.2970), 2) статистичні матеріали (Дані Бюро перепису населення США – U.S. Census Bureau), 3) аналітичні звіти та матеріали дослідницьких центрів (Звіти «Pew Research Center»), 4) Матеріали періодичної преси (загальнонаціональні – The New York Times, The Washington Post, та регіональні видання – Los Angeles Times). Наукова новизна полягає в авторському аналізі актуального стану  комеморативного календаря США у контексті суспільно-політичних змін; вперше здійснюється спроба систематизації законодавчого перегляду статусу Дня Колумба на рівні штатів. Висновки. Досліджено децентралізацію меморіального календаря США, трансформацію змісту та статусу «суперечливих» федеральних свят США на прикладі Дня Колумба в умовах «конфлікту пам’ятей» (2019-2025 рр.) Визначено, що під впливом «Проєкту 1619» та протестів 2020 р. мапа відзначення Дня Колумба набула чіткої регіональної диференціації. Автором запропонована класифікація штатів за юридично-правовим статусом свята: традиційні (12), трансформаційні (12), гібридні (21) та нейтральні (6). Встановлено паритет між прихильниками традицій та реформаторами, а також домінування моделі «компромісу»(паралельне вшанування корінних народів без скасування італо-американської спадщини). Окрему увагу приділено відмінностям між сталою інституціалізацією свят через закони легіслатур та тимчасовим статусом через прокламації губернаторів. Отримані результати можуть бути використані в ході подальших міждисциплінарних дослідженнях «суперечливих»дат меморіального календаря США та у розрізі юридично-правового статусу означених свят на прикладі конкретних штатів.