Внесок греко-католицького духовенства у розвиток соціально-економічного та культурно-освітнього життя українців Східної Галичини у міжвоєнний період

Анотація

У  статті  розглядаються  особливості громадської роботи греко-католицького духовенства в умовах перебування Східної Галичини під владою Польської Республіки. Дослідження акцентує увагу проблемах українців у міжвоєнний період та визначає участь духовенства ГКЦ у процесах соціально-економічного піднесення, культурно-освітнього та національного розвитку українських громад.

Метою  дослідження  є аналіз основних напрямків соціально-економічної, просвітницької та культурно-освітньої діяльності греко-католицького духовенства в умовах перебування Східної Галичини під владою Польської Республіки. Застосовані  методи  аналізу,  синтезу,  узагальнення  та  систематизації дозволяють дослідити внесок греко-католицького духовенства в розвиток українських громад на території Східної Галичини у міжвоєнний період.

Результати дослідження свідчать про те, що у міжвоєнні роки духовенство Греко-Католицької Церкви в Східній Галичині відіграло провідну роль у відновленні економіки та соціальної сфери краю, а також у збереженні національної самобутності через освіту й культуру. Маючи високий рівень освіченості та значний вплив на вірян, священники ініціювали численні господарські та громадські проєкти в своїх парафіях. Їхня співпраця з різноманітними економічними об'єднаннями, зокрема кооперативами, була особливо плідною. Часто парафіяльні будівлі слугували місцем для зустрічей та зборів кооперативів. Митрополит Андрей Шептицький надавав значну фінансову підтримку кооперативному руху, сприяв заснуванню професійно-технічних навчальних закладів та промислових підприємств. Крім того, духовенство активно боролося за збереження шкіл з українською мовою навчання, допомагало в організації шкільних плебісцитів та відстоювало право дітей на освіту рідною мовою. З метою поширення освіти та національної свідомості священники створювали при парафіях осередки товариства «Просвіта». Спільна робота духовенства та «Просвіти» була спрямована на духовне та культурне зростання українського народу через організацію освітніх та культурно-просвітницьких заходів на рівні парафій. Священники були активними учасниками «Просвіти», брали участь у її зібраннях та ініціативах, створювали читальні й бібліотеки, виступали з лекціями та промовами, що сприяли піднесенню національного духу та патріотизму. Греко-Католицька Церква надавала практичну та матеріальну допомогу діяльності «Просвіти».