Феномен «релігії» у сучасному українському історичному вимірі: концептуальні трансформації 1990–2020-х рр.

Анотація

Мета статті полягає в узагальненні та простеженні еволюції концептуальних трансформацій з вивчення феномену «релігії» в українській історичній традиції періоду 1990–2020-х рр. Методологію дослідження становлять – спеціальні історичні методи (історіографічного аналізу – для критичного осмислення наукового доробку 1990–2020-х рр.; періодизації – виокремлення трьох етапів у становленні розуміння явища «релігії»; історико-системний – простеження еволюції поглядів на релігію як динамічну систему); загальнонаукові методи (аналізу й синтезу – узагальнення окремих дослідницьких підходів і парадигм зі зміни уявлення про «релігію»; порівняльного аналізу – зіставлення концептуальних трансформацій феномена «релігії» на різних етапах); а також деколонізаційний підхід – для аналізу процесу очищення української історичної пам’яті від радянських нашарувань. Результати – простежено еволюцію концептуальної трансформації феномену «релігії» в українському історичному вимірі 1990–2020-х рр. Висвітлено, що зміна парадигми розуміння релігії відбувалася в три етапи – 1990-і рр., початок 2000-х рр. та 2010–2020-і рр. У висновках зазначено, що для 1990-х рр. були характерні спроби перейти від описового дослідження феномену «релігії» до зображення як складної системи символів і практик. З’ясовано, що для 2000-х рр. прикметними рисами наукового пізнання проблеми було її сприйняття крізь призму антропологічного та культурного підходів. Установлено, що на сучасному етапі феномен «релігії» висвітлюють в історичному дискурсі через постсекулярну парадигму та методи цифрової історії.