Громадянська позиція професора В.І. Альбіцького в контексті суспільно-політичних трансформацій початку ХХ століття

Анотація

У статті досліджується громадянська позиція професора Василя Івановича Альбіцького (1850–1926(?)) – провідного вченого-гідравліка, педагога і публіциста, котрий був активним учасником консервативного руху в Харкові на початку ХХ ст. Зосереджено увагу на його послідовній монархічній орієнтації, участі в Харківському відділі Руського зібрання (ХОРЗ), Союзі Руського Народу (ХСРН) та інших правоконсервативних структурах. Методологічну основу дослідження становлять принципи історизму, об’єктивності та міждисциплінарності. У роботі застосовано історико-біографічний, історико-генетичний, джерелознавчий, проблемно-хронологічний, а також загальнонаукові методи аналізу, синтезу, порівняння та узагальнення. Особливий акцент зроблено на аналізі конфліктної ситуації, що розгорнулася навколо постаті В.І. Альбіцького у стінах Харківського технологічного інституту (ХТІ) у 1906–1907 рр., зокрема масштабному студентському бойкоті, спричиненому його антидемократичною позицією та відвертою критикою ліберальних і революційних тенденцій. Розкрито взаємозв’язок між науковими, педагогічними та ідеологічними переконаннями вченого, їх вплив на академічну атмосферу і професійну долю. З’ясовано, що постать професора В.І. Альбіцького виступає не лише як символ академічної непоступливості, а й як втілення зіткнення традиціоналістських і модернізаційних тенденцій у вищій технічній освіті в 1900-х рр. на українських теренах Російської імперії.