Роль Республіки Польщі у регіональних коаліціях підтримки України (2022–2025 рр.)

Анотація

У статті проаналізовано роль Республіки Польщі у формуванні та функціонуванні регіональних коаліцій підтримки України у 2022–2025 рр. Метою дослідження є з’ясування місця Польщі в системі регіональної підтримки України, визначення основних коаліційних форматів за її участю та аналіз практичних механізмів реалізації польської коаліційної політики в умовах повномасштабної російсько-української війни. Методологічну основу становлять якісні методи політичного аналізу, зокрема аналіз офіційних документів, спільних декларацій, урядових заяв та інституційних рішень Європейського Союзу, елементи методу простеження процесу і порівняльний аналіз окремих регіональних форматів співпраці. Основну увагу зосереджено на Люблінському трикутнику, Бухарестській дев’ятці, взаємодії Польщі з балтійськими та північними партнерами, а також на ширших європейських коаліційних механізмах. З’ясовано, що у 2022–2025 рр. Польща відігравала одну з ключових ролей у регіональній підтримці України, поєднуючи функції політичного ініціатора, регіонального інтегратора та функціонального хаба. На початковому етапі повномасштабної війни переважав мобілізаційний вимір польської політики, тоді як згодом посилилося значення військово-логістичного та координаційного напрямів, пов’язаних із транзитом допомоги, підготовкою українських військових та поєднанням різних субрегіональних форматів співпраці. Обґрунтовано, що Польща не лише брала участь у наявних коаліціях, а й виступала сполучною ланкою між центральноєвропейським, балтійським, північним і ширшим європейським безпековими просторами. Водночас її коаліційна роль мала і помітні обмеження, зумовлені впливом внутрішньополітичних циклів, суперечностей навколо аграрного імпорту, прикордонних криз і соціально-економічної напруги. Зроблено висновок, що Польща залишалася визначальним регіональним актором підтримки України, однак стійкість цієї ролі залежала від її здатності поєднувати стратегічні безпекові пріоритети з внутрішньополітичними та економічними обмеженнями. Перспективним напрямом подальших досліджень є порівняльний аналіз ефективності окремих регіональних форматів підтримки України та впливу виборчих циклів і секторних конфліктів на стабільність коаліційної взаємодії.