Цифрові медіатехнології як чинник соціокультурних змін

Автор(и)

  • Римма Іванівна Данканіч кандидат філософських наук, доцент, доцент кафедри філософії, Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, м. Дніпро, Україна https://orcid.org/0000-0003-4968-678X

DOI:

https://doi.org/10.5281/zenodo.19412558

Ключові слова:

цифровізація, цифрова культура, мережеве суспільство, алгоритмізація, соціокультурні трансформації, цифрова стратегія, інституційна модернізація, медіатехнології, цифрова нерівність, культурне виробництво.

Анотація

У статті розглядається цифровізація як комплексний соціокультурний процес, що виходить за межі технічного оновлення інфраструктур і постає як глибинна трансформація способів комунікації, соціальної організації та культурного виробництва. Аналізується вплив цифрових технологій на структуру громадської думки, інституційні моделі взаємодії, механізми формування ідентичності та стратегії розвитку сучасних організацій. Цифрові платформи, алгоритмічні системи та мережеві форми комунікації осмислюються як чинники формування нової логіки соціального буття, у межах якої змінюються межі між публічним і приватним, локальним і глобальним, матеріальним і віртуальним.

Мета дослідження полягає у виявленні соціокультурних наслідків цифрової трансформації та обґрунтуванні її ролі як структуроутворювального чинника сучасного мережевого суспільства

Методи репрезентовані міждисциплінарним підходом, що поєднує культурологічний аналіз, елементи теорії масових комунікацій, концепцію мережевого суспільства, а також структурно-функціональним і системним методами для осмислення інституційних змін у цифровому середовищі.

Результати полягають у комплексному розгляді цифровізації як соціокультурної екосистеми, в якій технологічні інструменти набувають статусу активних учасників соціальної взаємодії, впливаючи на моделі прийняття рішень, культурну пам’ять та форми соціальної суб’єктності. Обґрунтовано тезу про те, що цифрова стратегія інституцій є не допоміжною функцією, а інтегральною складовою сучасної культурної логіки.

Висновки. Цифрові технології формують новий тип соціальної структури, заснований на мережевих зв’язках, алгоритмізованих потоках інформації та гібридних формах культурної участі. Вони трансформують способи виробництва смислів, змінюють характер громадської думки, розширюють уявлення про соціального агента та створюють нові моделі інституційного розвитку. Цифровізація постає як процес культурної перебудови, що визначає сучасні режими взаємодії та формує нові горизонти соціальної мобільності й культурної творчості.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-03-30

Як цитувати

Данканіч, Р. І. (2026). Цифрові медіатехнології як чинник соціокультурних змін. Вісник гуманітарних наук, (17). https://doi.org/10.5281/zenodo.19412558

Номер

Розділ

Філософія