Девіантна поведінка військовослужбовців: міжнародний досвід та українські перспективи профілактики

Анотація

У статті досліджено проблему запобігання девіантній поведінці серед військовослужбовців Збройних Сил України, актуальність якої зумовлена умовами сучасної війни та соціальної нестабільності. Проаналізовано сутність девіантної поведінки як негативного підвиду девіантної поведінки, що порушує вимоги військової дисципліни, моральні засади служби та правові норми. З’ясовано, що виникнення відхильних проявів зумовлюється поєднанням внутрішніх психологічних чинників (рівень саморегуляції, стресостійкість, адаптивність до екстремальних умов) і зовнішніх факторів службової діяльності (бойові дії, підвищене навантаження, побутові обмеження, інформаційний вплив, соціально-психологічний клімат підрозділу).

Визначено, що сукупний вплив зазначених чинників може підвищувати ризик дисциплінарних порушень та негативно позначатися на моральному стані особового складу. Проаналізовано міжнародний досвід профілактики девіантної поведінки в арміях США та Ізраїлю, де впроваджуються системні програми розвитку життєстійкості, навичок самоконтролю та взаємної підтримки серед військових. Встановлено, що активна роль командирів у формуванні здорового морального клімату підрозділів є одним із ключових чинників ефективної профілактики.

Обґрунтовано доцільність адаптації окремих міжнародних підходів до умов функціонування Збройних Сил України з метою зниження дисциплінарних ризиків, підвищення психологічної стійкості військовослужбовців та забезпечення належного рівня бойової готовності підрозділів.