Феномен тривожності як філософська проблема сучасного суспільства

Автор(и)

  • Віктор Петрович Литовченко кандидат філософських наук, доцент кафедри соціально-гуманітарних дисциплін, Відокремлений підрозділ Національного університету біоресурсів і природокористування України «Ніжинський агротехнічний інститут», м. Ніжин, Україна https://orcid.org/0000-0003-0532-0188
  • Любов Романівна Кондратюк кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії та суспільних наук, Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, м. Тернопіль, Україна https://orcid.org/0000-0002-4709-0512
  • Олексій Аркадійович Карачинський кандидат психологічних наук, старший викладач кафедри філософії факультету соціології і права Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», м. Київ, Україна https://orcid.org/0009-0005-2477-7329

DOI:

https://doi.org/10.5281/zenodo.19231851

Ключові слова:

тривожність, сучасне суспільство, соціальне прискорення, екзистенційна уразливість, культура страху, ідентичність, філософська антропологія.

Анотація

Статтю присвячено філософському осмисленню феномену тривожності як однієї з визначальних характеристик психоемоційного стану людини в умовах сучасного суспільства. Метою дослідження є виявлення соціокультурних, екзистенційних та антропологічних передумов поширення тривожності й аналіз її трансформації з індивідуального переживання у фоновий режим сучасного буття. У дослідженні використано комплекс міждисциплінарних методів: соціально-філософський аналіз застосовано для вивчення зв’язку тривожності з трансформаціями пізньомодерного суспільства та кризовими процесами; феноменологічний підхід – для опису змін у структурі переживання світу, пов’язаних із тривожністю, зокрема звуження горизонту можливостей і послаблення смислотворчих орієнтирів; герменевтичний метод – для інтерпретації сучасних теорій страху, невизначеності та соціального прискорення. Водночас залучено елементи культурологічного аналізу для осмислення ролі символічних і творчих практик у роботі з тривожними станами. За результатами роботи визначено, що тривожність у сучасному суспільстві виходить за межі клінічного або суто психологічного явища та набуває статусу інтегральної характеристики людського існування в умовах нестабільності. Соціальне прискорення, кризи, інформаційне перенасичення та фрагментація життєвих траєкторій сприяють формуванню тривожності як постійного фону повсякденності. Показано, що тривожність пов’язана зі зміною способу «бути у світі», що проявляється у втраті відчуття передбачуваності, послабленні довготривалих смислових орієнтирів та зростанні екзистенційної уразливості. Обґрунтовано, що тривожність має не лише індивідуально-психологічний, а й соціальний та культурний вимір, оскільки підтримується колективними наративами небезпеки та невизначеності. У висновках доведено, що тривожність є комплексним соціокультурним та екзистенційним феноменом, що відображає глибинні трансформації сучасного суспільства та потребує подальшого міждисциплінарного осмислення.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-03-12

Як цитувати

Литовченко, В. П., Кондратюк, Л. Р., & Карачинський, О. А. (2026). Феномен тривожності як філософська проблема сучасного суспільства. Вісник гуманітарних наук, (17). https://doi.org/10.5281/zenodo.19231851

Номер

Розділ

Філософія