Українські остарбайтери в Ерлангені: соціально-демографічна структура, зайнятість і повсякденні практики

Автор(и)

  • Антон Володимирович Меляков кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри права, національної безпеки та європейської інтеграції, Навчально-науковий інститут «Інститут державного управління» Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, м. Харків, Україна https://orcid.org/0000-0001-5294-7560

DOI:

https://doi.org/10.5281/zenodo.18950261

Ключові слова:

остарбайтери, Третій Райх. Ерланген, соціально-демографічний профіль, структура зайнятості, географія походження, повсякденність, трудова сила.

Анотація

Вивчення примусової праці українців у Третьому Райху потребує локалізованих реконструкцій, здатних поєднати макроісторичні механізми мобілізації з конкретним міським контекстом розміщення та зайнятості. У цьому вимірі Ерланген як університетсько-індустріальний центр Баварії 1942–1945 рр. постає репрезентативним прикладом інтеграції українських остарбайтерів у структуру воєнної економіки високоточного виробництва. Метою дослідження є відтворення соціально-демографічної структури, параметрів зайнятості та ключових рис повсякденного життя українських примусових працівників у місті та муніципальному районі Ерланген. Методологія спирається на аналіз статистичних масивів міських служб за 1941–1944 рр., іменних реєстрів післявоєнного обліку, а також архівних матеріалів, що дозволяють реконструювати гендерно-вікові пропорції, географію походження та практики праці й проживання. У результаті встановлено, що пік прибуття українських остарбайтерів припадає на весну–літо 1942 р., а контингент формувався переважно з молодих жінок із центрально-східних регіонів України за відносно невеликої частки неповнолітніх і осіб старшого віку. Зайнятість концентрувалася у промислових підприємствах із елементами кваліфікаційного відбору, що зумовлювало внутрішню диференціацію трудових функцій. Повсякденність визначалася поєднанням виробничого навантаження, регламентованого проживання, обмежень пересування та нагляду, що формували систему просторового й соціального контролю. Показано, що ерлангенський матеріал дозволяє розглядати українських остарбайтерів як структурно окреслену групу з чіткими демографічними параметрами, регіональною концентрацією походження та типовими моделями адаптації в умовах примусової інтеграції до воєнної економіки міста.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-02-28

Як цитувати

Меляков, А. В. (2026). Українські остарбайтери в Ерлангені: соціально-демографічна структура, зайнятість і повсякденні практики. Вісник гуманітарних наук, (16). https://doi.org/10.5281/zenodo.18950261