Про дискурс самотності пророка, мудреця й святого: екзегетичний, теологічний та філософський підходи (на основі англомовних та німецькомовних джерел)

Автор(и)

  • Владислав Володимирович Клочков Доцент кафедри германської філології факультету романо-германської філології, кандидат філософських наук

DOI:

https://doi.org/10.5281/zenodo.18504763

Ключові слова:

філософський дискурс, самотність, усамітнення, екзистенційні дилеми, сенс буття, Бог, сповідання, екзегеза, літературно-історико-культурний аналіз, теологічні смисли, Пророк, Мудрець, Святий, богословський дискурс, благодать, служіння спільноті.

Анотація

Цей текст досліджує філософський вимір самотності через призму трансцендентного та екзегетичного аналізу священного тексту. У ньому поєднуються екзегеза (літературно-історико-культурний аналіз), теологічні смисли та філософський дискурс, що розглядає сенс існування очима вірних. Автор розглядає самотність як екзистенціальну дилему кожної мислячої людини: між питаннями про сенс буття та відповіддю Бога або її відсутністю. Дослідження зосереджується на трьох образах: Пророка, Мудреця та Святого, між якими відображаються різні модуси самотності — від ізольованого спілкування з Богом та очікування помсти загалу до усвідомленої ізоляції заради пізнання істини та служіння спільноті. Також розглядаються богословські виміри самотності - готовність прийняти голос Бога та переживати благодать в особистому досвіді віри, що згодом переростає в обов’язок служіння спільноті. Наголошується, що мудрість не вимірюється величчю постаті, а радше здатністю мислити та слухати істину всупереч суспільним очікуванням.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-01-31

Як цитувати

Клочков, В. В. (2026). Про дискурс самотності пророка, мудреця й святого: екзегетичний, теологічний та філософський підходи (на основі англомовних та німецькомовних джерел). Вісник гуманітарних наук, (15). https://doi.org/10.5281/zenodo.18504763

Номер

Розділ

Філософія