Історія будівництва Теребле-Ріцької ГЕС на базі даних Державного архіву Закарпатської області
DOI:
https://doi.org/10.5281/zenodo.18622912Ключові слова:
гідроенергетика, Теребле-Ріцька ГЕС, архівні дослідження, будівельна логістика, інженерні споруди, водовідвідний тунель, матеріально-технічне забезпечення, соціальна інфраструктураАнотація
Мета дослідження полягає у всебічному аналізі процесу будівництва Теребле-Ріцької гідроелектростанції (1949–1956 рр.) у Закарпатській області, визначенні основних інженерно-технічних, організаційних, економічних та соціальних чинників, що впливали на строки реалізації проєкту, а також оцінці внеску ГЕС у розвиток регіональної енергетики. Дослідження проводилося на основі архівного аналізу проектної документації, включаючи техніко-економічні звіти, річні титульні списки інвестиційних робіт, консолідовані господарсько-фінансові плани та акти приймання виконаних робіт, а також порівняльного вивчення інженерних рішень і матеріально-технічного забезпечення об’єкта. Значна увага приділялася характеристиці географо-гідрологічних умов, зокрема абсолютному перепаду висот між річками Теребля та Ріка, плануванню водосховища об’ємом 24 млн м³, зведенню бетонної греблі заввишки 45 м та довжиною 153 м, спорудженню водовідвідного тунелю довжиною 3,7 км і діаметром 2,15 м, напірного трубопроводу довжиною 380 м і внутрішнім діаметром 2,2 м, а також розміщенню трьох гідротурбін номінальною потужністю 9 МВт кожна.
Результати досліджень показали, що процес будівництва характеризувався значними труднощами, спричиненими дефіцитом кваліфікованих робітників та інженерів, обмеженою доступністю матеріалів (цемент, сталь, деревина), складними логістичними умовами в гірській місцевості та частими технічними несправностями обладнання. Аналіз виконання річних планів свідчить про відставання у будівництві греблі, тунелю, турбінного залу та вузькоколійної залізниці, що зумовило перенесення завершення проєкту з 1954 до 1956 року. Водночас виявлено ефективне використання фінансових ресурсів, організацію житлового та соціального забезпечення робітників, будівництво транспортної та інженерної інфраструктури, а також інтеграцію міжнародного обладнання, включаючи турбіни фінського виробництва та генератори з Уралу. Під час будівництва було задіяно понад 2000 працівників, із максимальним числом 2736 осіб у 1954 році, використано 420 тис. м³ бетону та 84 тис. тонн цементу, загальна вартість проекту перевищила 200 млн рублів, а площа водосховища становила близько 80 гектарів.
Висновки. Теребле-Ріцька гідроелектростанція стала ключовим енергетичним об’єктом Закарпаття, демонструючи комплексний підхід до будівництва великих гідротехнічних споруд у складних гірських умовах. Основними факторами, що впливали на строки будівництва, були кадровий дефіцит, логістичні обмеження та нестача матеріалів. Незважаючи на труднощі, ГЕС успішно введена в експлуатацію у 1956 році, забезпечивши регіон надійним джерелом електроенергії та сформувавши практичний досвід організації великих інфраструктурних проєктів у гірських районах.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Сілвестер Томашович Іжак, Наталія Федорівна Вароді

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.