Типологія давньоруських поселень Середнього Подністров'я Х-ХІІІ ст.

Анотація

У статті зосереджено увагу на типології, внутрішній структурі та історичному формуванні й розвитку поселенської структури Середнього Подністров'я протягом Х-ХІІІ ст. крізь призму соціально-економічного та політичного розвитку Києворуської держави. Також наголошено, що заселення слов'янами території регіону відбувалося із використанням наявних раніше поселенських структур. Зокрема, археологічні дослідження виявили артефакти трипільської культури та скіфських часів.

Мета роботи полягає у тому, щоб, спираючись на наявні історичні та археологічні дослідження, систематизувати типи давньоруських поселень Середньої Наддніпрянщини (городища, селища, міста) та проаналізувати їх функціональне значення як фортифікаційних, ремісничих, торгівельних та культурних центрів. Наголошено на ролі та місці Бакоти у розвитку регіону.

Основу методології склали критичний аналіз джерел та історіографічної бази, а також компаративний підхід та метод аналогій, що дозволило опукло поглянути на процес заселення Середньої Наддніпрянщини у період Києворуської держави та окреслити подальшу роль регіону у процесах державотворення.

У результатах висвітлено поселенську структуру Середнього Подністров'я як тривалий та динамічний процес взаємодії політичних чинників, природніх умов та міграційних процесів. Наголошено, що заселення регіону слов'янськими племенами пройшло шлях від ранніх слов'янських общин, представлених археологічною черняхівською культурою, до складних урбаністичних конгломерацій раннього Середньовіччя; від поселень на берегах річок неподалік більш ранніх населених пунктів до оформлення складних соціально-економічних та політичних міських утворень. Підтверджено безперервність перебування у регіоні осідлого населення протягом досліджуваного періоду. Підтримано думку про два етапи освоєння регіону. Проаналізовано усталену структуру давньоруського поселення із дитинцем, посадом та навколишніми селищами. Археологічні знахідки підтверджують високий рівень ремісничого та сільськогосподарського розвитку, що спростовує усталене бачення поселень Середнього Подністров'я лише як оборонних фортифікаційних споруд.

У висновках вказано, що структура тогочасних поселень свідчить про поєднання різноманітних функцій, від оборонних до торгівельно-комунікаційних та релігійно-духовних. Окрім того, природні ресурси та ландшафти сприяли стабільності формування та розвитку поселенської структури Середнього Подністров'я протягом тривалого часу.