Кримський “вузол” у західній науковій думці (1991–2001): історіографічний аналіз

Анотація

У статті здійснено комплексний аналіз того, як західна історіографія розвивала та осмислювала проблему російсько-українських відносин у Криму в перше посткомуністичне десятиліття (1991–2001 рр.). Дослідження демонструє, що після розпаду Радянського Союзу кримське питання стало одним із найважливіших та найбільш контроверсійних у контексті становлення незалежності України й пострадянської геополітики загалом. Підкреслено, що саме навколо Криму, Севастополя та статусу Чорноморського флоту сконцентрувалася значна увага західних істориків, політологів та експертів у сфері міжнародної безпеки (зокрема, Р. Шпорлюка, Г. Сассе, Т. Кузьо, П. Кольстьо, А. Лівена та інших), що знайшло своє відображення у численних монографіях, аналітичних працях та наукових статтях.

Автором виокремлено головні підходи та концептуальні пояснення західних дослідників щодо кримського конфлікту, а також охарактеризовано їхні погляди на мотиви та дії України і Росії. Особливу увагу приділено питанням інформаційно-пропагандистських впливів, формуванню та використанню ідеї національної ідентичності як ключових елементів політики Києва та Москви в Криму, а також аналізу зовнішніх факторів, зокрема позиції США та західноєвропейських країн. У статті простежено, як західні дослідники оцінювали ризики сепаратизму, потенційні сценарії розвитку конфлікту та міжнародні наслідки кримського питання.