Нумізматика як спеціальна історична дисципліна (на прикладі грошової реформи в Австро-Угорщині 1892 р.)

Анотація

Метою статті є на основі праць сучасних дослідників та  неактуалізованих законодавчих документів проаналізувати причини та наслідки запровадження грошової реформи в Австро-Угорщині наприкінці ХІХ ст. та її вплив на територію Галичини та Буковини.

Методологія дослідження базується на принципах історизму та науковості. Використано як загальнонаукові (аналіз, синтез, узагальнення однотипних фактичних даних), так і спеціально-історичні (історико-порівняльний, історико-генетичний, типологічний) методи.

 У статті акцентовано увагу на становленні нумізматики як спеціальної історичної дисципліни, найпоширеніших монетних номіналах на території  України від Середньовіччя до ХІХ ст. Оскільки у нумізматичній термінології широко розповсюдженими є поняття срібного та золотого монометалізму, то слід зазначити, що впровадження грошової реформи в Австро-Угорщині у 1892 р. стало заміною  срібного монометалізму (коли срібло було основним еквівалентом вартості та основою фінансової системи держави) на золотий. Такий перехід був зумовлений надвиробництвом срібла у 70-х рр. ХІХ ст. (суттєвим збільшенням його видобутку), а звідси і різким падінням ціни на цей важливий для нумізматичної справи метал. Грошова  система, шо базувалася на золотому монометалізмі давала можливість  належним чином забезпечити фінансову стабільність держави аж до початку Першої світової війни.

Автори робить висновок, що впровадження грошової в Австро-Угорщині у 1892 р. стало вагомою подією соціально-економічного характеру і відповідало тодішнім загальноєвропейський економічним трендам. Унаслідок грошової реформи було не лише запроваджено нову грошову одиницю – золоту та срібну корону, поряд з еквівалентними до них паперовими грошовими знаками, але й  розмінний до неї гелер, що мав низку дрібних номіналів. Цей фактор сприяв дрібним торговим операціям. Ще одне підтвердження того, що реформа мала демократичний і не конфіскаційний характер – дозвіл поряд з новими грошовими знаками використовувати впродовж перехідного періоду талери, гульдени та крейцери, впроваджені внаслідок попередніх грошових реформ. Населення Галичини та Буковини мало можливість у повній мірі скористатися всіма перевагами цієї реформи.