Консьюмеризм в Україні часів війни: глобальні впливи та національна специфіка

Анотація

Мета статті полягає в обґрунтуванні специфіки консьмеризму в Україні в умовах війни. Зокрема в розкритті механізмів впливу воєнного стану на споживчі звички, які проходять трансформацію від глобальних впливів до формування національних особливостей. Методи. Для реалізації поставленої мети, насамперед, застосовується метод порівняльного аналізу для зіставлення довоєнних тенденцій консьюмеризму та його виявів часів війни. Також звертаємося до даних соціологічних опитувань, статистики, яка засвідчує тенденційні зміни та зсув в бік національної специфіки. Додатково задіюється контент-аналіз публікацій у соціальних мережах для оцінки суспільних настроїв щодо споживання та підтримки українського виробника. Результати дослідження зосереджено довкола гіпотези про те, що в Україні часів війни відбувся значний зсув споживчих пріоритетів у бік товарів та речей першої необхідності, скорочення витрат на товари некритичного кшталту та зростання попиту на локальні продукти. Спостерігається підвищення свідомого споживання, що виявляється в підтримці українського бізнесу та відмові від брендів, а також від товарів виробником яких є країна-агресор. Це підкреслює значні зміни в самих принципах глобальних консьюмеристських принципів. Висновки. Воєнний стан, як і будь-яка інша кризова ситуація в суспільстві суттєво впливають на зміни в консьюмеристських налаштуваннях. В Україні це відбулося через зсув в бік національної специфіки споживання, формування більш раціональної та патріотично орієнтованої споживацької культури. Оскільки у статті окреслено національну модель воєнного консьюмеризму як феномену стійкості, солідарності та цифрової трансформації споживання, то даний аспект є обгрунтуванням новизни роботи, яка показує те, що попри глобалізаційні зрушення, Україна йде власним шляхом національного розвитку. Подальші дослідження даного питання мають зосередитися довкола довготривалих перспектив цих наслідків для економіки та суспільства.