Використання архівних матеріалів у навчальному процесі як засіб формування емпіричного історичного пізнання

Автор(и)

  • Галина Василівна Стефанюк кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри історії Центральної та Східної Європи і спеціальних галузей історичної науки, Карпатський національний університет імені Василя Стефаника, м. Івано-Франківськ, Україна https://orcid.org/0000-0002-4143-9146
  • Сергій Володимирович Фролов кандидат історичних наук, старший викладач кафедри ЮНЕСКО «Філософія людського спілкування» та соціально-гуманітарних дисциплін, Державний біотехнологічний університет, м. Харків, Україна https://orcid.org/0000-0003-2537-4650
  • Лариса Вікторівна Баличева кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри української філології та історії, Харківський національний економічний університет ім. С. Кузнеця, м. Харків, Україна https://orcid.org/0000-0002-5960-0997

DOI:

https://doi.org/10.5281/zenodo.17702190

Ключові слова:

первинні джерела, критичне мислення, аналіз документів, доказова база.

Анотація

Актуальність дослідження зумовлено зростанням потреби у впровадженні емпіричних практик в історичну освіту, коли опрацювання первинних джерел є інструментом формування критичного мислення та здатності працювати з фактами у середовищі надлишку інформації. Архівні матеріали відіграють провідну роль у цьому процесі, однак їхнє ефективне застосування досі обмежується розрізненістю цифрових платформ, методичними прогалинами та недостатньою підготовкою викладачів. Метою статті є обґрунтування значення архівних досліджень у формуванні емпіричного історичного мислення. Методологія дослідження ґрунтувалася на поєднанні джерелознавчих засад, порівняльно-аналітичного методу, контент-аналізу сучасних освітніх практик та систематизації емпіричних даних, наведених у наукових публікаціях з історико-педагогічної тематики. Результати. З’ясовано, що систематична робота з архівними документами істотно підсилює розвиток аналітичних умінь здобувачів освіти, здатність до формулювання гіпотез, реконструкції подій та відокремлення фактів від інтерпретацій. Виявлено, що цифровізація архівів та впровадження гібридних форматів навчання розширюють можливості використання історичних першоджерел, однак супроводжуються інфраструктурними, методичними та правовими обмеженнями. У статті визначено основні методи та інструменти, релевантні для освітнього середовища, зокрема окреслено проблеми, що стримують повноцінну інтеграцію архівної педагогіки. Практична значущість результатів полягає у запропонованих рекомендаціях щодо створення навчальних модулів архівної грамотності, розвитку партнерства між архівами та закладами освіти, удосконалення цифрової інфраструктури, впровадження дослідницько-орієнтованих практик та розроблення інституційних політик відповідального використання джерел. Методичні узагальнення щодо ефективних методів використання архівних джерел можуть бути впроваджені у закладах середньої та вищої освіти та в системі підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-11-24

Як цитувати

Стефанюк, Г. В., Фролов, С. В., & Баличева, Л. В. (2025). Використання архівних матеріалів у навчальному процесі як засіб формування емпіричного історичного пізнання. Вісник гуманітарних наук, (13). https://doi.org/10.5281/zenodo.17702190