Війна як каталізатор переосмислення національної ідентичності в українській історичній науці

Автор(и)

  • Оксана Миколаївна Вознюк кандидат педагогічних наук, доцент, кафедра воєнної історії, Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, Львів, Україна https://orcid.org/0000-0002-4186-6113

DOI:

https://doi.org/10.5281/zenodo.17647644

Ключові слова:

національна ідентичність, колективна пам’ять, війна, консолідація суспільства, громадянська ідентичність, культурна безпека.

Анотація

Метою дослідження є комплексне вивчення впливу російсько-української війни на трансформацію національної ідентичності в Україні та визначення її ролі як каталізатора переосмислення історичних концептів, символів і колективної пам’яті. Застосовано аналіз соціокультурних практик, контент-аналіз історичних джерел, порівняльний і соціологічний методи, а також психологічне оцінювання колективної самосвідомості. Показано, що соціальна ідентичність функціонує не лише як психологічна, а і як соціокультурна категорія, що реалізується через систему норм, символів і поведінкових моделей. Війна стала рушієм усвідомлення історичних концептів, зміцнення солідарності та формування нової ієрархії цінностей, у центрі якої – національна гідність і колективна відповідальність. Зазначено, що в умовах загрози існуванню держави в суспільстві посилюється почуття єдності, належності до етносу та громадянської взаємодії, що набуває екзистенційного змісту. Підкреслено, що війна стимулювала процес деколонізації історичної свідомості, звільнення від зовнішніх інтерпретацій минулого й утвердження суб’єктності українського народу. Соціологічні дослідження засвідчують зростання рівня громадянської самоідентифікації: більшість населення ототожнює себе насамперед з українською нацією. Акцентовано, що важливим чинником консолідації ідентичності є мова, а законодавчі ініціативи щодо розширення сфери функціонування української мови та мовних квот у медіа сприяють зміцненню культурної безпеки й формуванню громадянської єдності. За цих умов зростання частки україномовного населення відображає зміни соціально-психологічної орієнтації суспільства. У підсумку узагальнено, що війна прискорила становлення української політичної нації з інклюзивною громадянською ідентичністю. Підвищення віри в перемогу, гордості за громадянство та активна участь у громадському житті посилили національну консолідацію, що стало головним фактором соціокультурної стабільності та відродження української ідентичності.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-11-19

Як цитувати

Вознюк, О. М. (2025). Війна як каталізатор переосмислення національної ідентичності в українській історичній науці. Вісник гуманітарних наук, (13). https://doi.org/10.5281/zenodo.17647644