Музейна справа в українських землях Австро-Угорщини ХІХ – початку ХХ ст. в сучасній історіографії

Анотація

У даній статті розглядається музейна справа в українських землях Австро-Угорщини ХІХ – початку ХХ століття через призму сучасного погляду дослідників та науковців. Для глибокого розуміння ролі музеїв та музейництва ряд науковців розглядають історію українського музейництва, шлях від збирання до оформлення музеїв як окремих інституцій, які стали важливою складовою духовно-культурного розвитку українського народу.

Музейна справа в українських землях  Австро-Угорщини ХІХ – початку ХХ століття мала окремі відмінності від аналогічного процесу в Наддніпрянській Україні: діяли певні послаблення з боку влади на прояви національного руху, розвиток українських культурницьких та наукових установ, що в деякій мірі забезпечувалось австрійською конституцією.

Сучасна історіографія даної теми представлена різними жанрами, що викликає інтерес різноманітної аудиторії: від студентів ВНЗ, аспірантів, вчених, дослідників до широких верств населення, яким небайдужа вітчизняна історія. Це – науково-популярні статті, монографії, публіцистика, навчальні посібники та підручники, матеріали конференцій, інтернет-публікації. Багатоманітна і тематика публікацій: характеристика музейної мережі в цілому, історія окремих музейних установ, певних збірок; осмислення ролі історичних постатей, які стали меценатами та фундаторами музейної справи.

У статті стисло розглядаються деякі аспекти розвитку музейної справи в українських землях Австро-Угорської імперії. Певну увагу приділено приватній ініціативі колекціонерів, меценатів, з власних збірок яких починалось організоване музейництво. Висвітлено питання осмислення ролі українських громадських культурно-освітніх товариств, які ставили за мету своєї діяльності розвиток національної свідомості та поширення освіти серед населення; показано роль представників духовенства, викладачів університетів, можновладців, що ініціювали створення музеїв.