Історичний міф у протистоянні державних політик пам’яті України та Росії, Республіки Північна Македонія та Болгарії: порівняльний аналіз

Анотація

Сучасна Україна перебуває в умовах гібридної війни з Російською Федерацією, де боротьба за територію поєднується з боротьбою за смисли минулого, а вплив колишньої метрополії продовжує формувати суспільні уявлення та політику пам’яті. Подібні процеси спостерігаються й у Північній Македонії, де історичні міфи стають чинником міждержавних конфліктів, зокрема у відносинах із Болгарією.

Метою дослідження є з’ясування сутності та закономірностей конструювання історичного міфу як інструменту протистояння державних політик пам’яті на прикладі України, Росії, Республіки Північна Македонія та Болгарії. Попри значну кількість праць, присвячених політиці пам’яті, порівняльні студії між зазначеними країнами практично відсутні. Недостатньо досліджено також роль історичного міфу як стратегії державного впливу, механізми його створення та функціонування в політичному дискурсі. Для виявлення спільних і відмінних механізмів конструювання історичних міфів у контексті протистояннядержавних політик у дослідженні застосовуються методи порівняльного та дискурсивного аналізу.

Результати дослідження засвідчують, що історичні міфи виступають важливим елементом легітимації влади та формування національної ідентичності. Вони є складовою політики, спрямованої на мобілізацію суспільства й обґрунтування зовнішньополітичних амбіцій держави. Основними інструментами конструювання міфів виступають освітні програми, медіа, меморіальні практики, топоніміка, культурні проєкти та мовна політика. Порівняльний аналіз українсько-російського та балканського контекстів виявив як спільні риси, так і специфічні механізми використання історичного міфу. У випадку України та Росії він є складовою гібридної війни, що триває вже більше 10 років, спрямованої на делегітимацію української державності, що згодом переросла у повномасштабну збройну агресію. На Балканах історичні суперечки навколо історичних постатей і мовної спадщини набули форми політичного та культурного тиску, який ускладнює процес європейської інтеграції Північної Македонії й міждержавного діалогу.