Інформатизація архівної справи в Україні (на прикладі Державного архіву Івано-Франківської області)

Анотація

Метою статті є на прикладі Державного архіву Івано-Франківської області проаналізувати сучасний стан та перспективи інформатизації архівної справи в Україні.

Методологія дослідження базується на принципах історизму, науковості, всебічності та системного підходу до аналізу електронних джерел.  Використано як загальнонаукові (кількісного аналізу та синтезу), так і спеціально-історичні (наукової евристики, компаративний, історико-генетичний) методи.

 У статті акцентовано увагу на понятті інформатизації архівної справи, окреслено її законодавчу базу, теоретичні засади та практичні аспекти.  У контексті останнього проаналізовано сайт Державного архіву Івано-Франківської області, зокрема його рубрику е-архів, де розміщений значний джерельний комплекс документів архіву,  довідковий апарат (описи фондів документів архіву), довідники, путівники, анотовані покажчики тощо. Також у статті окреслено систему заходів спрямовану на активізацію процесу копіювання та оприлюднення документів архіву на його офіційному сайті.

Автор робить висновок, що спроби впровадження інформаційних технологій, що розпочалося у США та Західній Європі у середині ХХ ст. набули реальної ефективності лише у 90-х рр. ХХ ст., що було безпосередньо пов’язане із розвитком всесвітньої мережі інтернету. Наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст. створені сайти сучасних архівних установ, де була коротка інформація про історію та тематику документів того чи іншого архіву, в інтернет-мережі розмістили путівники та довідники, що суттєво спрощували дослідникам пошук необхідних документів. На прикладі Державного архіву Івано-Франківської області можемо стверджувати, що сучасні архівні установи зробили суттєвий прогрес в галузі інформатизації, значно підвищили інформативну складову своїх сайтів як для дослідників, що працюють з документами архіву, так  й інших громадян, що користуються послугами архівної установи.