Становлення природничих наук у Харківському університеті в першій третині ХІХ століття: контекст діяльності західноєвропейських вчених

Автор(и)

  • Денис Юрійович Бугор аспірант кафедри історії України та всесвітньої історії, Центральноукраїнський державний університет імені Володимира Винниченка, м. Кропивницький, Україна https://orcid.org/0009-0000-3422-6786

DOI:

https://doi.org/10.5281/zenodo.17003569

Ключові слова:

Харківський імператорський університет, природничі науки, західноєвропейські вчені, хімічна лабораторія, фізичний кабінет, наукові школи, Слобожанщина.

Анотація

У статті досліджується процес становлення природничих наук у Харківському імператорському університеті у першій третині ХІХ ст. у контексті діяльності західноєвропейських учених, які були залучені до викладацької та наукової роботи в перші десятиліття функціонування закладу. Автор показує, що від самого заснування університет орієнтувався на кращі європейські освітні зразки, а фізико-математичне відділення стало осередком формування точних і природничих дисциплін, опертим як на освітні, так і на дослідницькі завдання. Особлива увага приділяється постатям професорів І. Шнауберта, Й. Гізе, А. Стойковича, Г. Фішера фон Вальдгайма, Ф. Делявіня, А. Таубера, Й. Гута та інших, чиї наукові здобутки та педагогічні методики забезпечили впровадження експериментального й натурфілософського підходів у викладанні. У статті простежено організацію хімічної лабораторії, фізичного та мінералогічного кабінетів, ботанічного саду й перших природничих колекцій, що стали базою для наукових досліджень і навчального процесу. Висвітлюється роль польових експедицій, лабораторних занять і публічних демонстрацій дослідів, які закладали основу наукової культури студентів. Значне місце відведено проблемі трансферу європейських освітніх традицій у локальний контекст Слобожанщини, що виявилося у формуванні перших українських викладацьких кадрів та наукових шкіл. Показано, що завдяки наставництву іноземних професорів сформувалася тяглість викладацьких практик, яка сприяла становленню національної наукової інтелігенції. Окреслено внесок університету у дослідження природи Середньої Наддніпрянщини – від аналізу мінералів і геологічної картографії до флористичних описів та метеорологічних спостережень. Зроблено висновок, що у першій третині ХІХ ст. Харківський університет перетворився на провідний центр розвитку природничих знань у регіоні, а залучення європейських учених стало визначальним чинником цього процесу.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-08-30

Як цитувати

Бугор, Д. Ю. (2025). Становлення природничих наук у Харківському університеті в першій третині ХІХ століття: контекст діяльності західноєвропейських вчених. Вісник гуманітарних наук, (10). https://doi.org/10.5281/zenodo.17003569