Роль примусової мобілізації у процесах русифікації на українських землях у ХІХ–ХХ століттях

Анотація

Метою статті є аналіз механізмів русифікації українських земель у контексті імперської та радянської політики, із акцентом на роль військових структур і мобілізаційних механізмів як інструментів асиміляції. Дослідження спрямоване на виявлення основних закономірностей впливу цих інструментів на національну ідентичність українців та визначення їхнього місця в загальній системі асиміляційної політики.

У роботі використано історико-порівняльний метод для аналізу русифікаційної політики в різні періоди – від Російської імперії до Радянського Союзу. Системний підхід дозволив дослідити мобілізаційні механізми як частину комплексної асиміляційної політики. Для виявлення впливу військових структур застосовано соціологічний і культурологічний аналіз, що забезпечив глибше розуміння взаємозв’язку між військовою службою, мовними процесами та культурною інтеграцією.

Аналіз показав, що русифікація українських земель у Російській імперії та Радянському Союзі була цілеспрямованою політикою, спрямованою на витіснення української мови й культури. Військові структури відігравали ключову роль у цьому процесі, виконуючи функцію соціальної та культурної інтеграції українців у домінуючий імперський простір. Мобілізаційні механізми виявилися ефективним засобом ізоляції українців від їхнього національного середовища та нав’язування нових ідентичностей. У Радянському Союзі русифікаційна політика набула більш комплексного характеру, інтегруючи мобілізаційні механізми із загальною ідеологією «радянської людини».

Дослідження встановило, що мобілізаційні механізми були важливим інструментом у системі русифікаційної політики. Їх використання забезпечувало не лише мовну й культурну асиміляцію, але й трансформацію ідентичності українського населення, спрямовану на його уніфікацію відповідно до імперських або радянських ідеалів. Висновки статті підкреслюють довготривалий вплив таких механізмів на розвиток української ідентичності та актуальність цих процесів у контексті сучасного соціокультурного аналізу.