Етичні засади осмислення війни і миру в контексті гібридних конфліктів як складова філософії сучасної безпеки

Анотація

Метою статті є філософське осмислення війни і миру в умовах гібридних конфліктів крізь призму етичного виміру сучасної безпеки, а також визначення моральних засад, що можуть слугувати орієнтиром для суспільства і держави в ситуації тривалого протистояння.

Методи. У роботі використано методи аналізу та синтезу для осмислення воєнно-мирних трансформацій, порівняльний підхід для співставлення класичних концепцій війни і сучасних форм протистояння, а також етико-філософську рефлексію та концептуальний аналіз для виявлення моральних засад сучасної безпеки.

Результати. Встановлено, що гібридні конфлікти дестабілізують відносини між країнами і можуть стати причиною збройних протистоянь без відкритого оголошення війни. За таких умов звичні військові дії поєднуються з нетрадиційними методами боротьби: інформаційними атаками, кібервійнами, тиском на економіку, дипломатичним саботажем тощо. З’ясовано особливості зміщення меж між військовими та невійськовими формами насильства, які поступово переносяться зі звичного поля бою і територій безпосереднього проведення військових операцій у простір інформації, економіки, культури та цифрових мереж, виводячи поняття війни за межі фізичного протистояння. Основну увагу приділено ерозії фундаментального принципу гуманітарного права – принципу розрізнення (distinction). Доведено, що в умовах гібридності відбувається радикальна трансформація статусів «комбатант» та «некомбатант». Обґрунтовано, що через процеси інструменталізації та цифровізації цивільне населення стає активним суб’єктом мережевих конфліктів, у яких поняття моральної відповідальності за скоєне практично розмивається. У статті визначені етичні дилеми застосування некінетичної зброї, основні з яких узагальнені під назвами «справедлива причина», «розрізнення», «останній засіб», «відповідальність» та «моральна автономія». Вони сигналізують про те, що настав час сформувати нову етичну парадигму безпеки, фокус якої з фізичного захисту територій зміщується на когнітивно-ціннісну стійкість суспільства. Визначальною для неї є інформаційна гігієна і моральна автономія кожного громадянина. Наголошено на необхідності збереження людської гідності, що може реалізуватися через солідарність етичної відповідальності усіх акторів міжнародних відносин.

Висновки. Гібридні конфлікти розмивають межі між військовими і цивільними суб’єктами та між фізичними і некінетичними формами насильства, що зумовлює необхідність формування нової етичної парадигми безпеки, орієнтованої на моральну відповідальність, інформаційну гігієну та когнітивну стійкість суспільства.