Цифровізація історичної освіти як чинник розвитку аналітичного мислення здобувачів

Автор(и)

  • Наталія Олександрівна Петрова кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри археології, етнології та всесвітньої історії, Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, м. Одеса, Україна https://orcid.org/0000-0001-9536-4357
  • Олексій Олександрович Колєватов кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри філософії і суспільних наук, Національний університет «Чернігівська політехніка», м. Чернігів, Україна https://orcid.org/0000-0001-9418-7897
  • Микола Дмитрович Вітенко кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри історії Центральної та Східної Європи і спеціальних галузей історичної науки, Карпатський національний університет імені Василя Стефаника, м. Івано-Франківськ, Україна https://orcid.org/0000-0001-8486-4073

DOI:

https://doi.org/10.5281/zenodo.19098064

Ключові слова:

цифрові освітні ресурси, аналітичні вміння, критичне мислення, інтерактивні методи навчання, історичні джерела, візуалізація даних, педагогічні умови.

Анотація

Цифровізація освітнього простору зумовлює трансформацію методик викладання історії в закладах вищої освіти. Інтеграція цифрових ресурсів, інструментів візуалізації та платформ спільної роботи сприяє формуванню аналітичного мислення здобувачів, орієнтованого на інтерпретацію джерел, виявлення причинно-наслідкових зв’язків і аналізу інформації. Метою статті є обґрунтування потенціалу цифровізації історичної освіти як чинника розвитку аналітичного мислення здобувачів та визначення педагогічних умов ефективного використання цифрових інструментів в освітньому процесі. У процесі дослідження застосовано комплекс загальнонаукових і спеціальних методів: аналіз і синтез наукової літератури, систематизацію підходів до цифрового навчання, порівняльний аналіз освітніх практик, педагогічне спостереження, узагальнення результатів навчальної діяльності здобувачів, елементи контент-аналізу цифрових освітніх матеріалів. У результаті дослідження визначено, що поєднання цифрових архівів, інтерактивних карт, хмарних середовищ і засобів візуалізації даних підвищує рівень операцій аналізу, інтерпретації та аргументації. Обґрунтовано дидактичну модель використання цифрових ресурсів, яка передбачає проблемно орієнтовані завдання, роботу з різнотипними історичними джерелами, моделювання історичних процесів і рефлексивне оцінювання. З’ясовано, що системне застосування цифрових інструментів забезпечує зростання показників логічної послідовності міркувань, доказовості висновків і самостійності суджень здобувачів освіти. У висновках зазначено, що цифровізація історичної освіти є дієвим педагогічним чинником розвитку аналітичного мислення за умови методично виваженого добору ресурсів, поетапної організації діяльності та узгодженості цілей, змісту й оцінювання. Результати дослідження підтверджують доцільність інтеграції цифрових інструментів у структуру історичної підготовки та окреслюють напрями подальших емпіричних досліджень ефективності цифрових освітніх практик.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-03-18

Як цитувати

Петрова, Н. О., Колєватов, О. О., & Вітенко, М. Д. (2026). Цифровізація історичної освіти як чинник розвитку аналітичного мислення здобувачів. Вісник гуманітарних наук, (17). https://doi.org/10.5281/zenodo.19098064