Гібридна діяльність приватних військових компаній та її економічний вплив на Україну в умовах російсько-української війни

Анотація

У статті розглянуто феномен приватних військових компаній (ПВК) як одного з ключових інструментів гібридної війни російської федерації проти України. Показано, що з моменту початку агресії у 2014 році ПВК виконували функції не лише нерегулярних військових формувань, але й економічних агентів, діяльність яких була спрямована на підрив економічної безпеки держави. Особливу увагу приділено аналізу подій 2022 – 2023 років, коли ПВК, насамперед “Вагнер”, стали важливим елементом вторгнення на українську територію та водночас інструментом економічної експлуатації окупованих регіонів.

Використовуючи приклади з окупованого Маріуполя, Херсонщини, Запорізької області та Мелітополя, у статті простежуються схеми демонтажу промислових об’єктів (“Азовсталь”), вивезення зерна та сільськогосподарської техніки, захоплення підприємств та використання їх у тіньових економічних процесах. Встановлено, що діяльність ПВК не обмежувалася лише забезпеченням воєнних операцій, а мала виражений економічний характер: вони брали участь у перерозподілі власності, охороні логістичних шляхів та контролі над стратегічними галузями економіки.

Проведено аналіз наукових досліджень українських і зарубіжних авторів (Горбуліна, Зінченка, Глущенка, Малкіна, Hoffman, Brzezinski), що дозволило інтегрувати військові, економічні та правові аспекти проблематики. Визначено, що ПВК перетворюються на універсальний інструмент гібридної агресії, який поєднує силові та економічні механізми впливу, використовуючи міжнародно-правові прогалини й інформаційні можливості.

У висновках підкреслюється, що Україна стала полігоном для апробації нових методів економічної експансії через ПВК. Втрати промислового потенціалу, аграрного сектору та логістичної інфраструктури свідчать про системний характер економічних злочинів, які вчиняються під прикриттям приватних військових формувань. Запропоновано необхідність формування цілісної стратегії протидії, що включає воєнні, економічні та міжнародно-правові механізми, а також активізацію співпраці з міжнародними партнерами для створення глобальних інструментів контролю за діяльністю ПВК.