Психологічні та філософсько-правові детермінанти екзистенційної самоідентифікації особистості

Анотація

У статті аналізується феномен екзистенційної самоідентифікації особистості через призму психологічного, філософського та правового вимірів. Досліджується, як сучасні умови глобалізації, цифровізації та соціальних трансформацій впливають на процес становлення індивідуального «Я». «Інтуїтивне усвідомлення відношення причетності конкретної людини до світу, мабуть, і є джерелом, що породжує первинну форму її самосвідомості, її внутрішньої самості, «Я», відокремленого від інших «Я» таких саме, як вона, індивідів» [6, с. 129]. Розглядаються нові виклики для саморозуміння та самореалізації людини в сучасному світі. Аналізується психологічний вимір та механізми формування ідентичності в умовах екзистенційної кризи, роль свідомості, свободи вибору та відповідальності. Досліджується філософський вимір інтерпретації самоідентифікації в концепціях екзистенціалізму (К'єркегор, Сартр, Гайдеггер). Розглядається діалектика конфлікту між індивідом і суспільством. Аналізується правовий вимір гарантії захисту особистої ідентичності в правовому полі. Визначається наукова новизна дослідження, яка полягає у міждисциплінарному синтезі. Підкреслюється, що робота поєднує психологічні теорії особистості, філософські ідеї екзистенціалізму та правові принципи захисту індивідуальності. Обґрунтовується практична значимість, тому результати статті можуть бути використані в психотерапії для подолання криз ідентичності. Відзначається їхня корисність для вдосконалення правових норм у соціальній політиці. Зазначається потенціал для подальшого аналізу сучасних форм буття у філософській антропології.