Креативність і повсякденність: естетика дому як продовження людського «я»

Анотація

У статті розглядається феномен креативності в інтер’єрах повсякденного життя як форма філософсько антропологічного самовираження людини та утвердження її «я» у просторі дому. Постановка проблеми обґрунтована тим, що сучасний дім виходить за межі утилітарної функції житла й постає як середовище самопізнання, символічного і культурного самотворення, у якому матеріальні предмети і просторові рішення стають виявом особистісної ідентичності та цінностей.

Аналіз літератури показує, що дім розглядають як екзистенційний і культурний феномен: М. Гайдеггер трактує житло як спосіб перебування у світі, М. Мерло Понті — як тілесно втілену форму осягнення світу, Г. Башляр — як архетип духовної безпеки та простір уяви. Феноменологія повсякденності (А. Шюц, П. Бергер, Т. Лукман) і концепції «тактик повсякденного життя» (М. де Серто) демонструють, що звичні дії та облаштування простору виступають засобами креативності й смислотворення. Культурологічний підхід (Ю. Лотман, Р. Барт, В. Беньямін) підкреслює семіотичний і комунікативний вимір дому, де речі і простір функціонують як текст культури, архів пам’яті та символічне продовження «я».

Методологічна основа дослідження поєднує філософсько антропологічний, феноменологічний, герменевтичний, культурологічний та естетичний підходи, що дозволяють комплексно оцінити взаємодію матеріального й духовного, індивідуального й колективного у домашньому просторі. Дослідження показує, що креативність у побуті реалізується як акт самовираження, комунікації, формування ідентичності та моральної свідомості, перетворюючи дім на простір гармонії, цілісності та сенсу.

Висновки підкреслюють, що інтер’єр виступає продовженням людського «я», де матеріальний світ стає носієм духовного досвіду. Естетика дому формує гуманістичний контекст креативності, перетворюючи повсякденність на змістовне життя і забезпечуючи умови для розвитку особистісної та культурної самосвідомості. Практична цінність дослідження полягає у можливості застосування його результатів у сфері дизайну, естетичного виховання та формування гуманістичних освітніх практик