Аналіз впливу європейських інтеграційних процесів на історичну пам’ять України

Автор(и)

  • Світлана Жоржовна Верезомська кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри філософії та суспільних наук, Полтавський державний медичний університет, м. Полтава, Україна https://orcid.org/0000-0001-8834-3494
  • Віктор Степанович Золотарьов кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри українознавства, Навчально-науковий інститут міжнародної освіти і співпраці, Харківський національний автомобільно-дорожній університет, м. Харків, Україна https://orcid.org/0000-0003-2145-8814
  • Олексій Олександрович Колєватов кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри філософії і суспільних наук, Навчально-науковий інститут природокористування та гуманітарних наук, Національний університет «Чернігівська політехніка», м. Чернігів, Україна https://orcid.org/0000-0001-9418-7897

DOI:

https://doi.org/10.5281/zenodo.15718031

Ключові слова:

колективна пам’ять, символічний простір, гуманітарна політика, історична ідентичність, європейські цінності

Анотація

У статті розглянуто багатоаспектний вплив євроінтеграційного курсу України на трансформацію її історичної пам’яті в період після 2014 року. Актуальність дослідження зумовлена посиленням геополітичних зрушень, реконфігурацією ідентичності та потребою узгодження гуманітарної політики з європейськими цінностями в умовах зовнішніх викликів та внутрішніх трансформацій суспільства.

Мета статті – розглянути, як євроінтеграційні процеси впливають на механізми, інституції та дискурси, пов’язані з історичною пам’яттю в Україні. У дослідженні простежується еволюція державної політики пам’яті, роль Українського інституту національної пам’яті, законодавчі новації та зростання ролі громадськості у формуванні інклюзивних та плюралістичних історичних дискурсів.

Методи. Методологічну основу дослідження склали: аналіз наукової літератури, застосований для дослідження наявних наукових напрацювань; узагальнення та систематизація для забезпечення структурованого та логічного представлення отриманих результатів.

Результати. Встановлено, що освітні та культурні ініціативи в Україні, зокрема діяльність музеїв, меморіальні програми, шкільні курси та публічні заходи, дедалі більше орієнтують європейські підходи до формування політики пам’яті. Виявлено, що такі ініціативи зосереджуються на висвітленні раніше маргіналізованих або табуйованих тем, зокрема сталінських репресій, Голокосту, депортацій та радянської політики насильства. Залучення громадськості до відкритих обговорень цих тем через виставки, дискусійні платформи та освітні ресурси сприяє формуванню плюралістичного підходу до минулого.

Порівняльний аналіз із країнами Центральної та Східної Європи (зокрема Польщею, Угорщиною та Чехією) засвідчив спільні тенденції у відмові від радянської комеморативної моделі. Проте він також виявив специфіку українського контексту, зумовлену тривалим пострадянським спадком і актуальними конфліктами пам’яті. Водночас встановлено, що ця трансформація має фрагментарний характер і значною мірою залежить від чинників політичної поляризації, активної фази війни з Росією та суперечливих суспільних інтерпретацій історичних подій.

Висновки. Для розвитку демократичної культури пам’яті в Україні важливими стали європейська підтримка, критична історична рефлексія та активна громадянська участь. Історична пам’ять відіграє центральну роль у процесі європейської інтеграції України, забезпечуючи підґрунтя для культурного суверенітету та довгострокової стабільності країни.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-06-23

Як цитувати

Верезомська, С. Ж., Золотарьов, В. С., & Колєватов, О. О. (2025). Аналіз впливу європейських інтеграційних процесів на історичну пам’ять України. Вісник гуманітарних наук, (8). https://doi.org/10.5281/zenodo.15718031