Таврійська наступальна операція Сил оборони України (червень–вересень 2023 року): задум, передумови, причини зриву та оперативні уроки

Анотація

Мета дослідження. Здійснити комплексний науково-аналітичний розгляд Таврійської наступальної операції Сил оборони України (СОУ) (червень-вересень 2023 р.): реконструювати оперативний задум та походження його формування; охарактеризувати передумови й «вікно можливостей»; дослідити стан інженерних фортифікацій угруповання збройних сил російської федерації (зс рф); проаналізувати роль зовнішньополітичних чинників і системи обмежень з боку адміністрації Байдена; ідентифікувати прорахунки військово-політичного керівництва України; систематизувати уроки, які обидві сторони взяли з операції для подальшого ведення бойових дій. Методологія дослідження ґрунтується на загальнонаукових принципах історизму, системності та наукової об’єктивності. Застосовано логічний, аналітичний та синтетичний методи, а також спеціальні: хронологічний, порівняльно-аналітичний і проблемно-тематичний. Джерельну базу складають відкриті матеріали: звіти Інституту вивчення війни (ISW), Королівського об’єднаного інституту оборонних досліджень (RUSI), IISS; публікації The Washington Post, The New York Times, The Wall Street Journal; аналітичні матеріали CSIS та Waronthe Rocks; спогади й інтерв’ю учасників подій; дані супутникового моніторингу компаній Planet Labsі Maxar. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше в українській воєнно-науковій думці здійснено системний аналіз Таврійської операції крізь призму єдності оперативного, стратегічного і геополітичного вимірів; установлено комплексну природу її зриву як наслідку взаємодії п’яти системних чинників – недостатнього часового ресурсу, дефіциту спеціалізованих засобів подолання перешкод, незавершеності злагодження з’єднань, системних обмежень з боку США та управлінських прорахунків військово-політичного керівництва; уточнено роль доктрини «дозованої допомоги» адміністрації Байдена в обмеженні вогневого потенціалу Збройних Сил України (ЗС України) в ході операції; проаналізовано системний характер адаптації зс рф після провалів 2022 р. – інженерного, тактичного й оперативного. Висновки. Оперативний задум операції був стратегічно виправданим і логічно вивіреним, однак його реалізація наштовхнулася на системну невідповідність між амбіціями й ресурсами у п’яти ключових вимірах. «Вікно можливостей» існувало в зимово-весняний сезон 2022–2023 р., але закрилося раніше, ніж ударне угруповання досягло необхідного стану боєготовності. «Лінія Суровікіна» стала якісно іншою проблемою, ніж та, з якою ЗС України стикалися у попередніх успішних операціях. Системний характер американських обмежень мав вимірюваний вплив на результат. Уроки операції зберігають концептуальне значення для доктрини наступальних операцій в умовах насиченого пригнічення і глибокоешелонованої мінно-вогневої оборони.