Філософія науки та штучний інтелект: деконструкція суб’єкта і нова онтологія пізнання

Анотація

Метою статті є філософсько-методологічний аналіз феномену штучного інтелекту в контексті трансформацій сучасного наукового пізнання, зокрема зміни уявлень про суб’єкта, природу істини, знання та онтологію цифрової реальності. У статті досліджено, як алгоритмізація мислення, автоматизація аналітичних процесів і поширення гібридних когнітивних систем впливають на філософські уявлення про суб’єктивність, раціональність і межі наукового знання. Для досягнення поставленої мети використано антропологічний та аналітичний підходи. Проведено критичний аналіз сучасних концепцій, що пояснюють зміну когнітивного статусу суб’єкта в умовах цифрової симуляції та функціонального заміщення мислення. У результатах дослідження показано, що сучасний штучний інтелект не є повноцінним суб’єктом пізнання, а виконує роль симулятора мислення, який імітує аналітичні функції без внутрішньої інтенціональності, волі та уяви. Аргументовано, що цифрова реальність формується як нова онтологічна сфера, де знання постає як результат взаємодії інформаційних структур, а не лише відображення фізичного світу. Результати дослідження сприяють формуванню етичних і методологічних рамок для інтеграції ШІ у наукову та суспільну практику. У висновках обґрунтовано необхідність оновлення методологічної бази філософії науки, яка має інтегрувати гуманітарний аналіз цифрових технологій і сприяти формуванню критичного дискурсу щодо меж делегування інтелекту машинним системам. Перспективи подальших досліджень пов’язані з розробкою онтологічних моделей гібридного пізнання, аналізом когнітивної симбіотики людини та штучного інтелекту і переосмисленням наукового методу в умовах автоматизованої генерації знань.