Пастор Іван Косован як ініціатор медійного служіння Церкви Адвентистів сьомого дня на Галичині (1980–1995)

Анотація

У статті досліджується діяльність пастора Івана Косована як ініціатора медійного розвитку Церкви Адвентистів сьомого дня на Галичині. На основі архівних матеріалів, інтерв’ю та зарубіжних церковних видань простежується життєвий шлях діяча, а саме від музиканта Ансамблю пісні й танцю Чорноморського флоту до відданого церковного служителя. Розглядається його пасторська практика на Івано-Франківщині у 1980–1990-х роках, зокрема впровадження нових методів місіонерської роботи та реформування музично-літургійної традиції. Висвітлюється фандрейзингова діяльність Косована в Канаді, завдяки якій було залучено кошти на будівництво церкви та закупівлю студійного обладнання. Окремо розглядається роль пастора у створенні першого протестантського радіо «Голос Надії», що розпочало мовлення 17 травня 1995 року в Івано-Франківську. Підкреслюється його принципова позиція щодо виробництва україномовного контенту, яку він відстояв перед міжнародним керівництвом церкви. Стаття також розкриває міжнародний вимір діяльності Косована, його участь у з’їзді Генеральної Конференції АСД у Новому Орлеані 1985 року та співпрацю з відомими міжнародними євангелістами. Показано, що успіх медійного проєкту значною мірою визначився конструктивною співпрацею пастора з фахівцями державного радіомовлення Івано-Франківська. Окремо простежується роль Косована як неофіційного представника українського протестантизму на міжнародній арені, що сприяло формуванню позитивного образу церкви за кордоном та встановленню партнерських зв’язків із канадськими громадами. Джерельну базу дослідження становлять архівні документи Державного архіву Івано-Франківської області, матеріали особистих інтерв’ю із сучасниками пастора та публікації зарубіжних адвентистських видань 1985–1996 років. Зроблено висновок, що новаторські підходи та організаторський талант Івана Косована заклали міцну основу для подальшого медійного розвитку Церкви АСД у незалежній Україні, а його досвід є показовим прикладом поєднання локальної церковної ініціативи з міжнародною підтримкою.