Діяльність Комітету (Конґресу) Українців Канади в культурно-просвітницькому житті діаспори (1940 – 1980-ті рр.)

Анотація

Необхідність дослідження української діаспори та її інституцій зумовлена прагненням зрозуміти механізми збереження національної ідентичності, культурної самобутності та освітніх традицій у контексті життя українців за межами Батьківщини. Метою статті є проаналізувати діяльність Комітету (Конґресу) Українців Канади в культурно-просвітницькому житті діаспори у 1940 – 1980-х рр. Методи. У  дослідженні  використовуються  теоретичні  методи  (аналіз, синтез,  абстрагування,  індукція,  дедукція)  та  емпіричні  методи  (опис). Результати дослідження. Відзначено, що Комітет Українців Канади було засновано на перших зборах організації, які відбулися 7 та 8 листопада 1940 р. у Вінніпегу, з числа Братства українців католиків (БУК), Союзу українців самостійників (СУС), Українського національного об’єднання (УНО), Союзу гетьманців державників Канади (СГДК), Союзу українських організацій (СУО). Констатовано, що одним із ключових завдань посталої організації стала культурно-просвітницька робота української громади у Канаді. Підсумовано, що від самого початку організація активно займалася збереженням і розвитком української культури, літератури, мистецтва та освіти, створюючи низку відповідних, архіви, бібліотеки, музеї, галереї та видавництва. КУК ініціював численні культурні проєкти – виставки, концерти, фестивалі, видання шкільних підручників і перекладів, а також підтримував створення мистецьких об’єднань, серед яких Українська спілка образотворчих митців, Ради українського мистецтва та Українське музичне товариство Альберти. Діяльність Комітету охоплювала популяризацію української культурної спадщини на канадському та міжнародному рівні, меморіалізацію історичних постатей, підтримку військових і козацьких традицій, а також залучення провідних діячів української діаспори до культурної та освітньої роботи.

Особливе значення мала координаційна та фінансова діяльність КУК, зокрема через створення та підтримку благодійних фундацій, таких як Шевченківська фундація та численні спеціалізовані стипендійні та мистецькі фонди. Завдяки цим ініціативам Комітет забезпечував системне фінансування культурних, освітніх і наукових проєктів, сприяв залученню урядових субсидій і міжпровінційній координації діяльності українських осередків. Протягом кількох десятиліть КУК не лише формував організаційну структуру української громади в Канаді, а й закладав фундамент її культурної самобутності, підтримуючи репрезентацію української творчості та історичної пам’яті в національному та міжнародному контексті.