Подорож із Старого світу до Нового: досвід Богдана Гаврилишина в 1947 р.

Анотація

 Актуальність дослідження полягає у тому, що до цього часу не існувало детальної картини подорожей українців з Європи до Північної Америки після завершення ІІ світової війни. При цьому у науковий обіг вперше вводиться перший особистий щоденник Богдана Гаврилишина, що дозволяє нам дізнатися цікаві деталі. Метою роботи є дослідити та проаналізувати  подорож майбутнього вченого Богдана Гаврилишина (1926–2016) з Німеччини до Канади в 1947 р., на основі залишених ним спогадів, наданих інтерв’ю, щоденника, музейних матеріалів максимально детально її відтворити. Методологічним підгрунтям статті стали принципи об’єктивності, історизму та наступності. У роботі використано методи порівняння та співставлення інформації з різних джерел, аналізу і синтезу, ретроспективний, проблемно-хронологічний, типології. Результати показали, що ця подорож відбулась на один місяць раніше, ніж вважалося раніше і тривала вісім діб. Юний Богдан Гаврилишин активно включився в громадське життя, зокрема ініціював вихід української газети «На хвилях океану», що вийшла двічі із застосуванням латинського алфавіту. Майбутній науковець та керівник в освіті проявив організаторські та керівні здібності, займаючи проактивну позицію та активно взаємодіючи із спеціально супроводжуючими їх офіцерами і представниками фірми, яка їх запросила на роботу до Канади. Практично весь час він виконував роль перекладача, знаючи на достатньому рівні англійську мову. Кількість українців на кораблі складала 116 осіб із 1150 пасажирів. Практичне значення результатів полягає у можливості їх використання як моделі для бачення шляху післявоєнної еміграції українців з Європи до Канади, розуміння їхньої специфіки та особливостей.