Циклічність цивілізаційного розвитку в умовах деглобалізаційних процесів (на матеріалі китайської філософсько-політичної традиції)

Анотація

Стаття досліджує вплив традиційних філософських поглядів на політичну стратегію китайської імперії Цін та сучасного Китаю з точки зору онтологічної та аксіологічної реальності політики. Актуальність дослідження обумовлена тим, що питання китайської філософії є частиною більш широкого контексту деглобалізаційних процесів і трансформації міжнародної політичної системи та конфлікту вже усталених понять глобалізації та уніфікації та традиційних філософсько-політичних вчень країн Азії, зокрема і Китаю. Важливим є також розуміння європейськими філософами китайської філософії та зміна їх ставлення до традиційної моделі суспільства протягом століть.

Мета дослідження полягає у комплексному аналізі філософсько-політичної думки Китаю періоду політики Хайцзинь, її вплив на інституціоналізацію культурного і економічного ізоляціонізму династії Цін у XVII-XIX ст. та інтерпретація філософії Китаю у формуванні безпеки держави в контексті деглобалізаційних процесів в міжнародній політиці.

Методологічну основу дослідження становлять: індуктивний метод, метод узагальнення, аналітичний метод, метод синтезу, історико-філософський метод, інтерпретаційний метод. Вони стали важливим інструментами для аргументованого доведення раціональності та циклічності цивілізаційного розвитку китайської цивілізації.

В ході дослідження було отримано такі результати. Було з’ясовано, в контексті трансформації міжнародних відносин відбувається пошук нових моделей існування міжнародних відносин в умовах глобальних змін та наростання кризи універсалістських поглядів на явище глобалізації. Філософсько-політичні погляди китайської еліти засновані на конфуціанській етиці, стали основою для побудови унікальної концепції зовнішніх відносин, яка і сьогодні зберігає свою актуальність, як в межах регіональної геополітики, так і в контексті побудови системи безпеки та деглобалізаційних процесів. Було досліджено ставлення сучасників та більш пізніх філософів до моделі державного устрою і міжнародної політики імперії Цін. Виявлено, що сучасники намагалися інтерпретувати модель держави до побудови європейських країн та позитивно ставилися до концепції суспільної гармонії, як до аксіологічного ідеалу соціального порядку.

За результатами дослідження, зроблено висновок, що в умовах деглобалізаційних процесів розуміння історично обумовлених альтернативних філософсько-політичних концепцій дає змогу зробити краще уявлення про можливість трансформації міжнародних відносин у майбутньому та вибудовувати зовнішню політику відносно інших держав в умовах посилення тенденцій регіоналізації.