Рух книгонош у Литві як форма культурного спротиву Російській імперії (1864–1904 рр.)

Автор(и)

  • Ольга Володимирівна Дяченко кандидат історичних наук, доцент, в.о. завідувачки кафедри спеціальних галузей історичного знання та дидактики історії Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, Дніпро, Україна https://orcid.org/0009-0008-7186-1066

DOI:

https://doi.org/10.5281/zenodo.19752592

Ключові слова:

рух книгонош, Литва, заборона друку, культурний спротив, русифікація, Російська імперія, національне відродження, національна ідентичність.

Анотація

Метою статті є дослідження процесу формування та діяльності руху книгонош у Литві в умовах заборони литовського друку латинським шрифтом у 1864–1904 рр., а також визначення особливостей його діяльності як чинника збереження національної мови й книжкової традиції в період російського імперського тиску. Методи дослідження. У роботі використано комплекс загальнонаукових і спеціально-історичних методів, зокрема аналіз і синтез, системний підхід, порівняльно-історичний метод, історико-генетичний, історико-типологічний та проблемно-хронологічний методи. Джерельну базу становлять опубліковані архівні матеріали, адміністративна документація Російської імперії та епістолярні джерела.

Результати дослідження. Проаналізовано політико-правові та соціокультурні умови виникнення цього явища після придушення повстання 1863–1864 рр. Особливу увагу приділено процесу формування та функціонування нелегальних мереж поширення литовської книжкової продукції, надрукованої за межами імперії – передусім у Східній Пруссії та США. Розглянуто організаційні структури руху книгонош, соціальний склад його учасників, логістичні маршрути транспортування літератури та практики конспірації. Показано роль католицького духовенства, насамперед єпископа Мотеюса Валанчюса, а також діяльність окремих діячів і громадських ініціатив у збереженні литовської мови та книжкової традиції.

На основі аналізу опублікованих архівних матеріалів, адміністративної документації Російської імперії та епістолярних джерел доведено, що рух книгонош відіграв ключову роль у формуванні національної свідомості литовців і став важливим чинником модерного національного відродження наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. Наголошується, що досвід литовського книгоношества має значний порівняльний потенціал для вивчення інших національних рухів Центрально-Східної Європи, зокрема українського, в умовах імперського тиску.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-04-25

Як цитувати

Дяченко, О. В. (2026). Рух книгонош у Литві як форма культурного спротиву Російській імперії (1864–1904 рр.). Вісник гуманітарних наук, (18). https://doi.org/10.5281/zenodo.19752592