Біблійний символізм як лінгвофілософська система у спадщині Григорія Сковороди

Анотація

У статті здійснено комплексний аналіз біблійного символізму як цілісної лінгвофілософської системи у філософській спадщині Григорія Сковороди. Дослідження виконано в межах сучасного лінгвофілософського підходу, який розглядає мову як універсальне середовище конституювання смислу, а також як форму репрезентації буття, мислення та духовного досвіду людини.

У процесі аналізу спадщини Г. Сковороди встановлено, що центральне місце у його філософській системі займає біблійний символізм, який визначає як зміст, так і форму його мислення. Доведено, що Біблія у філософії українського любомудра постає не як історичний чи догматичний текст, а як універсальна символічна структура, що репрезентує глибинні основи буття. У цьому контексті вона функціонує як своєрідний символічний код, який містить у собі багаторівневу організацію значення і потребує інтерпретації.

Важливим аспектом дослідження є аналіз символу як інструменту пізнання істини. У статті показано, що у філософії Г. Сковороди істина не може бути безпосередньо висловлена, а розкривається через символічні форми. Символ у цьому контексті виконує гносеологічні, онтологічні та герменевтичні функції. Він не лише відображає реальність, а й конституює сам процес пізнання.

У статті також розкрито герменевтичний характер лінгвофілософської системи філософа. Доведено, що біблійний текст у його інтерпретації постає як відкритий простір смислотворення, у якому значення формується у процесі тлумачення. Це дозволяє говорити про полісемантичність тексту і активну роль інтерпретатора у процесі пізнання.

Таким чином, стаття доводить, що філософія Г. Сковороди може бути інтерпретована як оригінальна лінгвофілософська концепція, яка має значний потенціал для сучасних гуманітарних досліджень.