Глобалізація ідентичності у філософії культури XXI століття
DOI:
https://doi.org/10.5281/zenodo.18020382Ключові слова:
динамічна стабільність, ціннісне ядро, глокалізація, культурна гібридизація, біфуркаційні плацдарми, мультикультуралізм, суверенізація, обопільне дарування, екзистенційна криза.Анотація
Дослідження присвячене аналізу філософсько-культурологічної трансформації ідентичності в умовах глобалізації через осмислення механізмів збереження культурної самобутності при взаємодії всесвітнього й локального. Методи. Застосовано метод філософсько-культурологічного синтезу, що поєднує онтологічний (умови буття ідентичності), аксіологічний (ціннісні основи) та праксеологічний (практичні механізми) виміри аналізу. Використано ний аналіз теоретичних концепцій біфуркаційних плацдармів, ціннісного ядра, глокалізації та культурної гібридизації. Емпіричним підґрунтям є український досвід суверенізації, мовних практик та трансформації ідентичності в умовах воєнного конфлікту як граничної ситуації для перевірки філософських моделей. Результати. Обґрунтовано модель динамічної стабільності ідентичності, що розв’язує постмодерний парадокс неможливості ідентичності через ототожнення. Виявлено, що ідентичність зберігає цілісність через прихильність до ціннісного ядра – системи базових цінностей, що може змінювати форми вираження не втрачаючи сутності. Розкрито механізми взаємодії глобального й локального через концепт глокалізації, що функціонує як діалектичний процес селективної адаптації. Систематизовано практичні механізми підтримки ідентичності: освіта з подвійною метою (інтеграція та збереження), міжкультурний діалог на засадах взаємоповаги та етика обопільного дарування як філософська основа співіснування. Висновки. Культурна ідентичність у глобалізованому світі може зберігати цілісність через динамічну стабільність – модель, що поєднує стале ціннісне ядро з гнучкою адаптацією форм. Глобалізація створює не лише загрози, а й можливості для культурної творчості, результати якої залежать від здатності спільнот керувати процесами, спираючись на ціннісне підґрунтя. Теоретично модель розв’язує апорію між субстанційним і процесуальним розумінням ідентичності. У практичному контексті результати дослідження застосовано для розроблення культурної політики, освітніх стратегій та механізмів підтримки культурного різноманіття. Перспективними є дослідження постконфліктної трансформації ідентичності, впливу штучного інтелекту на ціннісне ядро та порівняльний аналіз незахідних моделей глокалізації.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Тетяна Василівна Сулятицька, Ці Ян, Оксана Іванівна Плаксіна

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.