Культурна спадщина князя Василя-Костянтина Острозького у контексті національного відродження

Анотація

Мета статті – висвітлити внесок князя Василя-Костянтина Острозького (1526–1608) в українську культурну спадщину у контексті національного відродження в умовах соціально-політичних трансформацій Речі Посполитої. Методологія дослідження базується на застосуванні міждисциплінарного підходу, що поєднує принципи історизму, об’єктивності і системності та застосування загальнонаукових і спеціальних методів пізнання, зокрема історико-біографічного аналізу, синтезу, порівняльного аналізу, культурно-історичного методу, джерелознавчого аналізу тощо. В результаті дослідження актуалізовано роль князя в освітньо-культурній сфері, зокрема, заснування Острозької школи (академії), у розвитку книгодрукування (найвизначальніше – Острозької Біблії), захисті православ’я та спротиві полонізації, формуванні національної свідомості, зміцненні духовних та культурних засад українського суспільства й збереження національної ідентичності українського народу. Акцент зроблено на актуальності його культурної спадщини для сучасних процесів націєтворення та збереження історичної пам’яті. Висновки. У контексті сучасного переосмислення історичного минулого та пошуку ціннісних орієнтирів для українського суспільства постать князя Василя-Костянтина Острозького набуває особливого, значення. Його діяльність у сфері культури, освіти, духовності та книгодрукування, стала підґрунтям для формування української гуманітарної традиції у складних умовах політичного та конфесійного тиску. Князь виступив провідником національного відродження та захисником православної віри. Вивчення його гуманітарного внеску дозволяє глибше осмислити витоки української культурної ідентичності, а також актуалізує питання збереження національної спадщини в умовах викликів сучасності.