Комунікація в метавсесвіті: парадигма імерсивної медіакомпетентності журналістів і філологів нового покоління

Анотація

Стаття присвячена осмисленню комунікації у метавсесвіті як нової форми медійної дійсності, де журналістика та філологія поєднуються у створенні мультимодального досвіду сприйняття. У роботі обґрунтовано, що стрімкий розвиток технологій віртуальної (VR), доповненої (AR) та змішаної (MR) реальності формує новий тип комунікативного середовища – імерсивний простір, у якому слово, зображення, звук і простір функціонують як єдина система. Визначено, що журналіст у метавсесвіті трансформується із посередника інформації у куратора досвіду, а аудиторія стає співтворцем контенту, що потребує переосмислення класичних моделей комунікації. Наукова новизна роботи полягає в розкритті комунікації в метавсесвіті як синтетичної форми медіадискурсу, в якій поєднуються семіотичні, психологічні, педагогічні та технологічні виміри. Уперше системно запропоновано типологізацію комунікативних моделей для віртуальних середовищ (інтерактивна симуляційна, керована наративна), а також визначено педагогічні стратегії для формування компетентностей майбутніх журналістів і філологів у контексті імерсивного медіавиробництва. Дослідження базується на міждисциплінарному підході, який поєднує філософсько-критичний, комунікативний, семіотичний та педагогічний аналіз. Охарактеризовано семіотично-емоційний рівень комунікації у метавсесвіті, де мова, жести, кольори, звуки й просторові маркери формують інтегроване сприйняття та багатовимірні смисли. Тому результати дослідження можуть бути використані в підготовці журналістів, філологів і медіафахівців для формування навичок роботи в імерсивному комунікаційному середовищі.