Аналіз впливу європейських інтеграційних процесів на історичну пам’ять України
DOI:
https://doi.org/10.5281/zenodo.15718031Ключові слова:
колективна пам’ять, символічний простір, гуманітарна політика, історична ідентичність, європейські цінностіАнотація
У статті розглянуто багатоаспектний вплив євроінтеграційного курсу України на трансформацію її історичної пам’яті в період після 2014 року. Актуальність дослідження зумовлена посиленням геополітичних зрушень, реконфігурацією ідентичності та потребою узгодження гуманітарної політики з європейськими цінностями в умовах зовнішніх викликів та внутрішніх трансформацій суспільства.
Мета статті – розглянути, як євроінтеграційні процеси впливають на механізми, інституції та дискурси, пов’язані з історичною пам’яттю в Україні. У дослідженні простежується еволюція державної політики пам’яті, роль Українського інституту національної пам’яті, законодавчі новації та зростання ролі громадськості у формуванні інклюзивних та плюралістичних історичних дискурсів.
Методи. Методологічну основу дослідження склали: аналіз наукової літератури, застосований для дослідження наявних наукових напрацювань; узагальнення та систематизація для забезпечення структурованого та логічного представлення отриманих результатів.
Результати. Встановлено, що освітні та культурні ініціативи в Україні, зокрема діяльність музеїв, меморіальні програми, шкільні курси та публічні заходи, дедалі більше орієнтують європейські підходи до формування політики пам’яті. Виявлено, що такі ініціативи зосереджуються на висвітленні раніше маргіналізованих або табуйованих тем, зокрема сталінських репресій, Голокосту, депортацій та радянської політики насильства. Залучення громадськості до відкритих обговорень цих тем через виставки, дискусійні платформи та освітні ресурси сприяє формуванню плюралістичного підходу до минулого.
Порівняльний аналіз із країнами Центральної та Східної Європи (зокрема Польщею, Угорщиною та Чехією) засвідчив спільні тенденції у відмові від радянської комеморативної моделі. Проте він також виявив специфіку українського контексту, зумовлену тривалим пострадянським спадком і актуальними конфліктами пам’яті. Водночас встановлено, що ця трансформація має фрагментарний характер і значною мірою залежить від чинників політичної поляризації, активної фази війни з Росією та суперечливих суспільних інтерпретацій історичних подій.
Висновки. Для розвитку демократичної культури пам’яті в Україні важливими стали європейська підтримка, критична історична рефлексія та активна громадянська участь. Історична пам’ять відіграє центральну роль у процесі європейської інтеграції України, забезпечуючи підґрунтя для культурного суверенітету та довгострокової стабільності країни.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Світлана Жоржовна Верезомська, Віктор Степанович Золотарьов, Олексій Олександрович Колєватов

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.