Тематизація глобалістичних процесів в традиційному китайському марксизмі

Анотація

Мета. У статті здійснюється спроба презентувати та проаналізувати як артикулюється і тематизується і осмислюється процес і тренд глобалізації в межах китаїзованої версії марксизму.  Методи. У дослідженні застосовуються історичний, історио-компаративний методи, а також, метод концептуального аналізу. Результати та висновки. Показано, що вже у маоїстському марксизмі відбувається зміщення теоретичного акценту, пов’язане саме з феноменом глобалізму і питанням глобалізації: класова суперечність між буржуазією і пролетаріатом доповнюється аналізом глобальної ієрархії держав, у межах якої колоніальні та напівколоніальні країни постають як ключові суб’єкти світового революційного процесу. Обґрунтовується, що маоїстська концепція «світової революції» фактично містить ранню форму осмислення глобальної взаємозалежності, інтерпретованої через категорії імперіалізму, нерівномірного розвитку та антигегемоністичної боротьби.

Продемонстровано, що лише у постмаоїстський період відбувся перехід до позитивної концептуалізації глобалізації як історичної закономірності. Цей перехід досліджується на підставі аналізу програмних робіт китайських вчених-марксистів періоду реформ, які розгалужували інтерпретацію світової економіки як системи структурної нерівності. Особливе місце займає тут ідеологічна функція марксизму в умовах економічних реформ, де він, з точки зору китайських марксистів, виступає механізмом нормативного обмеження інтеграції Китаю у глобальну економіку.

Демонструється, що у цілому, зазначений перехід концептуально обгрунтовує обмежену інтеграцію  Китаю у світову економіку за умов збереження автономії соціалістичної системи, що артикулюється як принцип «гетерономності у цілому». Показано, що дана теза видається магістральною щодо рецепції проблеми глобалізації в китайському традиційному марксизмі, а також, що відповідний підхід закладає підвалини для сучасного китайського розуміння глобалізації як суперечливого процесу, який одночасно сприяє розвитку продуктивних сил і відтворює структурні нерівності світової системи.

Важливе місце у дослідженні посідає реконструкція теоретичного конфлікту між Ден Ліцюнем та Ван Жошуєм, який інтерпретується як зіткнення двох моделей осмислення процесів глобалізму: ортодоксально-марксистської, що наполягає на пріоритеті ідеологічного суверенітету, та гуманістично-реформістської, орієнтованої на гуманістичне переосмислення марксизму і відкритість до світового інтелектуального та цивілізаційного простору. У підсумку обґрунтовується теза, що саме ця дискусія стає важливим джерелом сучасної китайської моделі глобалізації, яка поєднує економічну інтеграцію з політико-ідеологічним контролем та збереженням цивілізаційної специфіки розвитку.