Інформаційний дизайн фешн-видання як практика художнього оформлення: історія становлення і перспективи

Анотація

Статтю присвячено історії і перспективі інформаційного дизайну фешн-видання як практиці художнього оформлення. На прикладі створення дизайну фешн-видання обґрунтовується актуальність і неординарність задуму, креативність у виборі техніки та обізнаність у властивостях матеріалу виконання ілюстрацій, які мають значення за умов ретельного і послідовного заповнення основної композиції.

Лояльне ставлення сучасної візуальної культури графіки до течій мистецтва не обмежує художника у виборі пропорцій структури видання. Зовнішнє оформлення фешн-видання є ключовим елементом, адже саме обкладинка формує перше враження і вирішує, чи приверне видання увагу потенційного читача. Оформлення має відображати стиль, концепцію та цільову аудиторію видання, поєднуючи естетику з практичністю.

У дослідженні вперше здійснено цілісний аналіз інформаційного дизайну не лише як інструмента візуальної комунікації, а як художньої практики, яка інтегрує графічні рішення з урахуванням специфіки фешн-видань. У статті виявлено особливості взаємодії дизайну та змісту у фешн-видання, а також доведено, що інформаційний дизайн у цьому контексті є ланцюгом між естетикою моди і її наповненням для формування стилю і бренду видання. Тому на сьогодні вдалими прикладами дизайну фешн-видань є Vogue з мінімалізмом у типографіці, Harper's Bazaar з логотипом як елементом композиції, Dazed & Confused з інтригуючою фотографікою, українське видання L’Officiel Ukraine з гармонійним поєднанням моди та мистецтва. В дослідженні систематизовано історичний розвиток фешн-видання і окреслено їх класифікацію. Обґрунтовано історично культурне становлення художньо-проектної діяльності фешн-видання в якості об’єкту дизайну. Завдяки використанню засобів графічного дизайну фешн-дизайнер обирає методи й техніки, з цього приводу зовнішнє оформлення друкованого видання здатне виконувати функції реклами: надавати користувачеві загальний інформаційний дизайн відносно колекцій, формувати попит, враховувати естетичні потреби цільової аудиторії поряд з особливостями внутрішньої структури, створювати перше враження про видання.